НАГАДУЮ:
оцінка за ІІ семестр буде виставлена

з урахуванням оцінок дистанційного навчання.

У є такі учні, у яких немає жодної оцінки протягом дистанційного навчання.

Усі порожні клітинки заповню оцінками початкового рівня і виведу середнє арифметичне. ДУМАЙТЕ!

На жаль, контрольні роботи з російської мови та зарубіжної літератури виконали не всі. Хто не виконує , може бути неатестований у ІІ семестрі або отримати оцінку нижче!

Прохання! Виконати всі контрольні роботи. Завдання для контрольних робіт знайдете в блозі.

Пишим в тетрадь :

Двадцатое мая.

Контрольная работа №4. по теме «Текст» (тесты).

1.Выберите правильное определение
А.Текст – это произведение речи, состоящее из предложений, расположенных в определенной последовательности и объединенных общим смыслом и структурой.
Б. Текст – это предложения, объединенные общей темой.
В. Текст – это произведение речи, состоящее из нескольких абзацев, объединенных единым смысловым типом речи повествованием.

2.Укажите средство связи предложений 1 и 2 в тексте:

(1)Далеко был слышен стук колёс проезжавшего поезда. (2)Стук этот затихал по мере того, как поезд подъезжал к станции. (3)3атем он снова набирал силу.

а) повторяющиеся слова

б) синонимы

в) местоимение

3.Для какого стиля речи характерен диалог?

А) Научный

Б) Официально-деловой

В) Публицистический

Г) Разговорный

4.В зависимости от соответствующих стилей речи выделяют такие тексты:
а) обращенные
б) нечитабельные
в) разговорные и публицистические

5.Укажите стиль речи текста.

В образовании звуков принимают участие лёгкие, горло, гортань, голосовые связки, ротовая и носовая полость, язык, губы, зубы. И все они работают под руководством головного мозга.

а) художественный

б) научный

в) официально-деловой

6.Определите, к какому типу речи относится отрывок:
По ясному небу едва-едва неслись высокие и редкие облака, изжелта-белые, как запоздалый весенний снег, плоские и продолговатые, как опустившиеся паруса. Их узорчатые края, пушистые и легкие, медленно изменялись и таяли
А. повествование
Б. описание
В. Рассуждение

7.Фактуальная информация

А) События, факты, герои, время и место действия,

Б) Скрытая, дополнительная

В) Замысел автора, его позиция

8.Концептуальная информация :

А) авторского воздействия на читателя

Б) дополнительная информация

В) Замысел автора, его позицию, систему взглядов, подход к фактам

8.Найти соответствие. Определите вид предложения.

А.простое

Б. сложносочиненное

В. сложноподчиненное

Г. бессоюзное

1) Птицы затаились на время или вовсе покинули эти места.
2) Вскоре после восхода солнца набежала туча, брызнул мелкий дождь.

3) Сегодня работами многих ученых неопровержимо доказано, что у животных также есть язык

4)Знаки животных зачастую не образуют строгой системы, и они не связаны друг с другом
5)Из липовой аллеи, вертясь и обгоняя друг друга, летели желтые листья и, промокая, ложились на мокрую траву.

9. В каком бессоюзном предложении на месте пропуска нужно поставить точку с запятой?

А) Смелые побеждают ___ трусливые погибают.

Б) Сквозь обнажённые, бурые сучья деревьев мирно белеет неподвижное небо___тонкий туман стоит вдали над жёлтыми полями.

В) Шестнадцать лет служу___ такого со мной не было.

Г) Равномерное движение лодки было нарушено___направление утеряно.

10.Установите соответствие между предложениями и их схемами. Знаки препинания не расставлены.

1) Я приподнял голову и вижу сквозь спутанные травяные былинки идёт она к нам спешит а у самой из груди кровь течёт! (И.Тургенев).	а) [ ]: [ ], и [ ].
2) Деревянная изба и до сих пор полна деревянных вещей в ней не ушибёшься больно и вещь не встретит руки хозяина или гостя неожиданным холодком (В.Лидин).	б) [ ], ( ), и [ ].
3) В вагоне я проснулся оттого что наполовину висел в воздухе и сон соскочил (По В.Драгунскому)	в) [ ]: [ ], а [ ].

11. Определите тип придаточного в предложении. Я зашёл в тот лес, что издалека казался тёмной стеной.

А Обстоятельственное причины
Б Обстоятельственное образа действия
В Обстоятельственное цели

12.Выполнить синтаксический разбор предложения, расставить знаки препинания, написать характеристику, начертить схему: Такой звон и пенье стояли на главной улице будто возчик в рыбачьей брезентовой прозодежде вез не рельсу а оглушительную музыкальную ноту.

Чтение молча

ЯЗЫК ЖИВОТНЫХ

Мы получаем информацию, наблюдая явления природы. Но сама природа не ведет с нами беседы, не разговаривает с людьми. А животные? Разговаривают ли животные? И если да, то чем отличается их «язык» от языка людей? Что в них общего?

Первобытный человек одушевлял всю природу: имели душу, чувствовали и говорили не только животные, растения, но и силы природы. В сказках, которые своеобразно отображают мышление человека, и солнце, и ветер, и любой цветок или мышонок могли стать действующими лицами и собеседниками человека.

Позже, в Средневековье, взгляды радикально изменились, и только за человеком оставлялось право быть «сосудом разума», владельцем языка и речи.

Сегодня работами многих ученых неопровержимо доказано, что у животных также есть язык, правда, очень примитивный и простой по сравнению с человеческим. Они пользуются специальными знаками — звуками, мимикой, телодвижениями — для передачи того или иного сообщения. Вспомните, например, сколь выразительно «говорит» собака с помощью своего хвоста! Знаками пользуются куры и дельфины, обезьяны и кошки, пчелы и слоны, тетерева и муравьи. Существует сложная система «танца» пчел, «язык» движений у самцов и самок тетеревов, 17 знаков насчитывают у павианов и около трех десятков — у человекообразных обезьян.

Для животных «знаки» могут обозначать состояние радости, испуга, голода, призыва. Многие из них вполне возможно перевести на язык людей даже не одним словом (например, междометием), а целой фразой. Но фраз животные не произносят: «знак», «крик», «фраза» для них одно и то же.

Знаки животных зачастую не образуют строгой системы, они не связаны друг с другом (например, у кошки — мяуканье и мурлыканье). Но у многих видов животных эти разрозненные знаки могут объединиться в систему и даже соединиться друг с другом. Например, у кур общий знак «тревога» расщепляется на четыре знака тревоги: «опасность близко», «опасность вдалеке», «опасность-человек» и «опасность-коршун». Всего в языке кур около 10 элементарных знаков: сочетаясь друг с другом, они образуют около двух десятков «составных знаков» (вроде знака «категорический приказ», состоящего из двух повторенных подряд знаков призыва).

Еще большими лингвистическими способностями обладают вороны. Многолетние исследования американских ученых показали, что у ворон существуют различные языки: городские вороны не понимают сельских, вороны, живущие в штате Коннектикут, не могут общаться с воронами Калифорнии. Однако существуют «вороны-бродяги», кочующие из города в сельскую местность, из одного штата в другой. У этих бродячих ворон есть свой, особый язык. Но, кроме того, они знают языки других ворон, городских и сельских, и могут «разговаривать» (разумеется, по-вороньи) с ними. Полиглотами, оказывается, могут быть не только люди!

В чем же отличие языка животных от языка людей? Отличия, безусловно, есть.

Знаки животных конкретны. Они как бы «привязаны» к событию, к ситуации. Петух не может рассказать курице о том, что было вчера, или о том, что будет завтра; не сможет этого сделать и «словоохотливый» по сравнению с остальными животными шимпанзе. Знак существует только в данное время, в конкретной ситуации, приобретает значение теперь, сейчас. Не являются исключением и домашние попугаи, потому что они могут научиться повторять слова чужого (человеческого) языка.

Только у человека знаки отрываются от ситуации, только человек может говорить о событиях будущих, прошлых, воображаемых, нереальных. Ворона-полиглот, сколькими бы вороньими языками она не владела, не сможет рассказать своим детям сказку, быль, небылицу. Человек может сказать: «Я поймал ворону»; может он сказать: «Ворона поймала человека». Ворона же не сумеет сделать этого, ибо ей не позволит ее конкретный тип «языка». Превращение языка в независимую систему знаков дало человеку колоссальные преимущества по сравнению с остальными животными.

Птица испускает крик, чтобы привлечь человека, который дает ей корм, но она не осознает свой крик как знак, ее не учили так кричать, этот крик дан ей природой. животные не учатся звукам, которые они произносят, их язык не развивается, не меняется. Павианы, шимпанзе, куры, кошки «разговаривают» так же, как и сто, и тысячу лет назад. А человеческие языки? В них отмирают одни слова, появляются другие, развиваются новые значения старых слов и др. Хоть и очень медленно, но постоянно в наших языках происходят различные изменения.

Как видим, у животных есть свой, особый язык, но он существенно отличается — и по функциям, и по строению — от языка людей, от словесного языка. Изучение языка животных — сложное и увлекательное дело, оно приближает нас к разгадкам многих тайн природы.

2. Проверка понимания прочитанного

1) Кому в прежние времена люди приписывали способность говорить?

а) Первобытный и средневековый человек считали всю природу одушевленной и обладающей речью;

б) в прежние времена считали, что только человек способен говорить;

в) первобытный человек считал всю природу живой и говорящей, а в средневековье только человеку приписывали способность говорить.

2) Признают ли современные ученые существование языка у животных?

а) Они решительно отрицают его существование;

б) они допускают его существование, но не считают это доказанным;

в) признают и считают доказанным.

3) Каким образом животные могут «говорить» — передавать то или иное сообщение?

а) С помощью простых слов и коротких фраз, которые непонятны людям;

б) с помощью звуков, мимики, движений тела;

в) с помощью простых слов и телодвижений.

4) животные используют отдельные, не связанные между собой знаки или определенную систему знаков?

а) У всех животных знаки образуют некоторую систему;

б) у многих животных знаки образуют некоторую систему;

в) у всех животных для передачи сообщений используются разрозненные знаки.

5) Чем отличается язык кур?

а) Куры пользуются разрозненными знаками, не образующими системы;

б) «язык» кур — один из самых примитивных среди «языков» животных;

в) куры пользуются сравнительно сложным языком, в котором есть не только простые, но и составные знаки.

6) Какую особенность языка ворон обнаружили ученые?

а) Существуют разновидности языка ворон, живущих в разных местностях;

б) все вороны в мире используют один и тот же язык;

в) бродячие вороны не имеют своего языка общения.

7) Кто такие вороны-полиглоты?

а) Бродячие вороны, которые, кроме своего языка, знают язык других разновидностей ворон;

б) вороны, которые знают язык некоторых других птиц;

в) бродячие вороны, которые не имеют своего особого языка, но понимают язык других ворон.

8) Насколько знаки, используемые животными, «привязаны» к конкретной ситуации?

а) Знаки «языка» животных могут выразить только то, что есть здесь и сейчас;

б) знаки «языка» некоторых животных могут выходить за пределы конкретной ситуации;

в) большинство животных может использовать свой «язык», выходя за пределы ситуации «здесь и сейчас».

9) Что следует из того, что человеческий язык не привязан к конкретной ситуации?

а) Наш язык дает возможность выразить воображаемое, не существующее, но он несколько ограничен в изображении конкретных фактов;

б) он приспособлен не только для ситуации «здесь и сейчас», но дает возможность выйти за пределы сиюминутной реальности, более глубоко понять мир;

в) возможность говорить о прошлом, будущем, нереальном, шуточном и пр. отвлекает человека от важных жизненных задач.

10) Языки живых существ развиваются или остаются неизменными?

а) Язык животных не изменяется в течении сотен, тысяч лет, а в языке человека происходят различные изменения;

б) язык животных и язык человека остаются неизменными;

в) язык животных, хотя и очень медленно, меняется — так же, как и язык человека.

11) Почему люди исследуют язык животных?

а) Это проще, чем изучать происхождение, особенности языка человека;

б) это поможет увеличить власть человека над животным миром;

в) это помогает понять тайны природы.

12) В данном тексте для примера приводятся два предложения: «Я поймал ворону» и «Ворона поймала человека». Какая разница между этими предложениями имеется в виду?

а) Одно из этих предложений построено правильно, другое — с ошибкой;

б) второе предложение — «незаконное», потому что в нем говорится о том, чего не может быть в реальной ситуации;

в) второе предложение — вполне нормальное, если использовано в переносном, образном, шуточном смысле.

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

ПИШЕМО В ЗОШИТ:
Двадцяте травня.

Контрольна робота № 6 за темою «Література XX–XXI ст.: життя, історія, культура. М.Булгакова, Р. Д. Бредбері»

Початковий рівень(3 бали)

1.Розділ «Література XX – XXI ст..» представлений іменами

А)М.Булгаков, Г.Ібсен, Б.Шоу, Бредбері ; б) Г.Лі, Е.Сігал, Шолом-Алейхем;

В) Г.Лі, М.Булгаков, Р.Бредбері; г) Шолом-Алейхем, Г.Лі, М.Метерлінк

2.. Що є характерним для «нової драми»:

а) Відкритий фінал; в) Трагічне закінчення;

б) Щасливе закінчення; г)Логічне завершення подій.

3. За жанром «Ляльковий дім»:

а) сатирична комедія; в) соціально-психологічна драма;

б) історичний роман; г) інтелектуальна драма.

4. Що було покладено в основу написання твору «Пігмаліон»:

а) баладу; в) пісню;б) міфу; г) гімну.

5. Ким влаштовується на роботу громадянин Шариков?

А Машиністом метро

Б Мисливцем за бездомними тваринами

В Санітаром у лікарні

Г М'ясником на ринку

6.Завданням пожежників у романі Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом» було:

а) гасіння пожеж; б) спалення книг;

в) профілактична робота з пожежної безпеки серед населення; г) покарання порушників протипожежної безпеки.

Середній рівень (3 бали)

1.Опишіть експеримент Преображенського? Що трапилось з Шариковим у кінці повесті?

2. Визначитидві основні риси характеру Хельмера, героя п’єси Ібсена «Ляльковий дім»: (декілька варіантів)

а) порядність; б) самозакоханість; в) чесність;
г) кар’єризм; д) принциповість.

3. 451° за Фаренгейтом- це температура, за якої а) плавиться метал б) відбувається самозагорання в) загорається папір

Достатній рівень (3 бали)

1.Визначте ознаки «нової драми»: ( зіткнення особистості з навколишнім світом; відкритий фінал;романтичний сюжет; дискусія – рушійна сила сюжету;наявність авторської позиції;домінування внутрішньої дії над зовнішньою.)

2. Розкрийте основні ідеї роману Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом».

3.Скласти характеристику образу Шарікова

Високий рівень (3 бали) . Виконайте одне із завдань (за вибором):

1. .Написати есе «Роль книги в житті людини та суспільства»(за твором Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом»).

2.Написати твір-мініатюру на тему «Чому експеримент професора Преображенського зазнав невдачі?».

3.Доведіть або спростуйте твердження: «Різниця між леді й квіткаркою полягає не в тому, як вона поводиться, а як до неї ставляться», проведіть паралелі із сучасністю. »(за твором Дж. Б. Шоу «Пігмаліон»)

Шановні учні! Продовжуємо працювати дистанційно у блозі. Хто ще не приєднался до роботи, всі завдання (з 12.03. по 3.04) ви знайдете нижче.

Працюємо в робочому зошиті ( всі виконанні зберігаємо) Протягом тижня ви опрацьовуєте 2 урока як з російської мови, так із зарубіжної літератури.
1.Виконуєте всі завдання за темами.
2.Роботи виконуйте в робочих зошитах (з мови та літератури).
3. Виконані роботи тижня,тести-онлайн,виконанні завдання фотографувати і присилати на електронну адресу:efomenko1608 @gmail.com

4.Слідкуйте за дотриманням орфографічного режиму. У зошитах спочатку пишеться число, а потім з нового рядка "Дистанційне навчання" , далі тема. яку ви опрацьовуєте.І нарешті, вид роботи (творча робота, словниковий диктант тощо).

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
15.04.
ПИШЕМО:

П 'ЯТНАДЦЯТЕ КВІНЯ.

Дистанційне навчання.

ТЕМА: Повість «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби .

.1.Усно відповісти на питання:

1. Розкажіть про життя професора Преображенського.

2. З якою метою професор підібрав безпритульного пса?

3. У чому суть експерименту професора Преображенського?

4. Яким автор показав професора в сцені підготовки до операції?

5. Яким ми бачимо перед операцією Шарика?

Виконання завдань

Складіть таблицю за текстом повісті. Порівняйте Шарикова з Шариком. Заповніть таблицю.(записати у зошит)

Шарик	Шариков

Слова для довідок: Довірливий Хитрий Невихований Добродушний

Продажний Підлий Нещасний Грубий Відданий Зухвалий Милий Самовпевнений

Висновок. (Шарик - добрий і хитрий пес. Шариков - бездушна істота, споживач, вихованням якого займається Швондер).

3.Аналіз героїв. Робота з текстом твору

Які основні риси вдачі Шарикова? (Нахабство, безкультурність, відсутність інтелекту)

Яка риса, на ваш погляд, найгірша? (Нахабство).

Хто став донором для створення Шарикова – нової людини? (Клим Григорович Чугункин, 25 років, неодружений. Безпартійний, судився три рази і виправданий: вперше завдяки недоліку доказів, другий раз походження врятувало, в третій раз - умовно каторга на 15 років. Крадіжки. Професія - гра на балалайці по корчмах. Малого росту, погано складений. Печінка розширена (алкоголь). Причина смерті - удар ножем в серці в пивній «Стоп-сигнал» у Преображенської застави).

Швондер. Яка його роль у становленні Шарикова як особистості?

Голова будинкому Швондер подібний до казкового гнома, і можливості у нього теж казкові. Швондер - це людина, у якої за душею немає нічого: він жалюгідний, хоча амбітний; злісний, він вважає себе улаштовувачем нового життя. Він робить ідеологічний вплив на Шарикова. Його принцип - відібрати і поділити. Він хоче отримувати від життя все, нічого не роблячи, заважаючи працювати таким, як Борменталь і Преображенський. Він вважає в праві нахабно розпоряджатися власністю людей, диктувати, де їм працювати, спати, приймати їжу. Швондер надає Шарикову соціальний статус, дає колишньому псові права, озброює «ідейною фразою». Це він робить не з людинолюбства, а лише для того, щоб показати свою владу, покомандувати « інтелігенцією». Для цього він провокує Шарикова, нацьковує його на професора).

Завдання письмо відповісти на питання:

Якими методами професор Преображенський намагається виховувати Шарикова? Який результат такого виховання?

Подивитися уривок фільму (або всю стрічку) «Собаче серце» (СРСР, реж. В. В. Бортко, 1988)

17.04.

ПИШЕМО:

Сімнадцяте квітня.

Дистанційне навчання.

Тема: Особливості конфлікту повісті «Собаче серце».

Повість «Собаче серце» М. Булгакова написана у 1925 році, але опублікована тільки в 1987 році, це шедевр булгаковської сатири. Давайте згадаємо, що ми називаємо сатирою?

Сатира - (від лат. satira, від satura - суміш, усяка всячина) - різновид смішного, комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в осудливому осміянні негативного - суспільних явищ, людських вад тощо.

Гумор - художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді.

Жанр – фантастика, сатиричний памфлет

Основний конфлікт повісті – між професором Преображенським та його витвором – Шариковим.

У творі автор відобразив також характерний для свого часу соціальний конфлікт — протистояння натовпу, масової свідомості й інтелекту, культури. Як саме розвивається цей конфлікт, яку роль у ньому відіграють герой із собачим серцем і другорядний персонаж Швондер?

Композиція – 8 глав та епілог. Композиція кільцева (Шариков знову стає Шариком).

Чому саме так побудована повість? (Професор Преображенський вважає, що не слід дурити природу, все одно все повернеться назад)

Заповніть таблицю «Соціальний конфлікт у повісті «Собаче серце».

Соціальні групи	Інтелігенція	Пролетаріат
Представники
Погляди

Завдання:

Підготувати цитатний матеріал до теми «Роль Швондера в житті Шарикова».

Виконані роботи тижня,тести-онлайн,виконанні завдання фотографувати і присилати на електронну адресу:efomenko1608 @gmail.com

РОСІЙСЬКА МОВА

15.04.

ПИШЕМО:

Пятнадцатое апреля.
Дистанционное обучение.
ТЕМА: Контрольное сочинение - рассуждение на морально – этическую тему «Что такое доброта»,

Повторение Рассуждение:

тип речи, в котором указываются причины и следствия того или иного явления, положения;
дается объяснение какому-либо явлению, предмету, факту, сообщению и т.д.;
основными вопросами рассуждения являются:

Почему это есть?

Почему это произошло, случилось?

Почему так?

ОСНОВА РАССУЖДЕНИЯ –

причинно-следственные отношения, доказательства.

Строение текста типа рассуждения.

ТЕЗИС

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА (аргументы)

ВЫВОДЫ

Композиция рассуждения.

1. Вступление (зачин) – сообщаются предварительные сведения

о предмете рассуждения.

2. Основная часть:

а)формулирование основного текста;

б)приведение аргументов как последовательность доказательства тезиса.

3. Заключение-вывод.

Способы грамматической связи между тезисом и доказательствами:

-вводные слова:

во-первых, во-вторых, следовательно, таким образом, наконец и др.;

-союзы:

однако, хотя, потому что, так как,

для того чтобы, несмотря на и др.

Виды доказательств.

1. Дедуктивные:

–от тезиса к доказательствам

( Книга –лучший учитель. Например,…)

2. Индуктивные:

- от примера к тексту

(Книга помогает найти ответы на многие вопросы. Значит, книга –лучший учитель.)

3. Прямые.

а) Ссылка на общее суждение, не требующее дополнительных доказательств.

(Каждый человек хочет быть счастливым.)

б) Ссылка на авторитетный источник: цитата; проверенные, достоверные факты, события; статистические данные; положения законов и официальных документов; законы природы; выводы, подтвержденные экспериментально; показания очевидцев; примеры из художественной литературы).

Например:

«Луну называют богиней ночи. Это - наш молчаливый сосед, на ней нет жизни. Она вращается вокруг Земли на расстоянии 384400икилометров (238,618 миль). Полный оборот Луны вокруг Земли происходит за 27 дней и 12 часов.

Этот факт, описанный Г.Шалаевой в своих трудах, имеет особое значение. Он означает, что мы никогда не сможем увидеть другую сторону Луны».

в) Указание причин верности, точности, достоверности выдвинутого тезиса.

г) Приведение аналогии, сравнения.

4. Косвенные: -доказательства от противного: через опровержение истинности противоположного тезиса.

Типичные ошибки в композиции текста рассуждения:

несоразмерность частей композиции;
затянутое вступление;
недостаточный объем основной части;
слишком большой объем концовки;
отсутствие какой-либо композиционной части (вступления, заключения; в этом случае текст как будто оборван);
недостаточная последовательность изложения (автор «перескакивает» с одного объекта на другой, с одной темы на другую);
несоответствие построения текста адресату, целям и задачам автора.

Памятка «Как работать над сочинением»

Внимательно прочитайте текст.

Вдумайтесь в смысл вопроса, на который вам предстоит ответить, найдите в нём ключевые слова.

Найдите в тексте смысловые части, которые помогут вам ответить на поставленный вопрос.

Сформулируйте собственное мнение о смысле заданного вопроса.

Приведите два примера-аргумента из текста, подтверждающих правильность высказанных вами мыслей. Цитируйте примеры или указывайте в скобках номера предложений.

Проверьте композицию сочинения: это должно быть сочинение-рассуждение (тезис, аргументы, вывод).

Проверьте, как соотносится ваше письменное высказывание с авторской позицией (идеей текста).

Работа над построением сочинения - рассуждения.

Чтение задания к сочинению.

Как Вы понимаете значение слова ДОБРОТА? Сформулируйте и прокомментируйте данное Вами определение. Напишите сочинение-рассуждение на тему «Что такое доброта», взяв в качестве тезиса данное Вами определение. Аргументируя свой тезис, приведите
2 (два) примера-аргумента, подтверждающих Ваши рассуждения: один пример-аргумент приведите из прочитанного текста, а второй – из Вашего жизненного опыта.

Объём сочинения должен составлять не менее 1- 1.5 стр.

Если сочинение представляет собой пересказанный или полностью переписанный исходный текст без каких бы то ни было комментариев, то такая работа оценивается нулём баллов.

Сочинение пишите аккуратно, разборчивым почерком.

1 Тезис. Доброта – это проявление искренних, добрых чувств по отношению к кому или чему-либо.

2.Комментарий к тезису. Комментарий к тезису – 2-3 предложения, содержащие Ваши размышления в соответствии с заявленным тезисом.

Люди бывают агрессивными, жестокими, равнодушными, чёрствыми, забывают о человечности. Такого быть не должно!

Комментарий должен быть логически связан с дальнейшими аргументами и примерами из текста и вашего жизненного опыта.

Комментарий Доброта делает нас отзывчивыми и терпимыми, способными дарить окружающим заботу и любовь. Такое качество, как доброта, вне времени: оно всегда будет необходимо людям.

Орфографическая работа:

- Индивидуальное задание( Найти определение слова доброта в словарях)

Доброта – отзывчивость, душевное расположение к людям, стремление делать добро другим.
Словарь Ожегова

Доброта – это то, что свершается добровольно, бескорыстно, для всеобщей пользы и для своей пользы, а не во вред себе.
www.daz.su | Познавательная Википедия

- Подобрать синонимы к слову доброта: добросердечие, душевность; благость, ласковость, мягкосердечие, мягкосердечность, благодушие, человечность, человеколюбие, участливость, добродушность, добросердечность, добродушие, отзывчивость, благодушность, добротность, кротость, гуманность, ласка, мягкость

Чтение и Анализ текста.

(1)Няня, где Жучка? – спрашивает Тёма.

– (2)Жучку в старый колодец бросил какой-то ирод, – отвечает няня. – (3)Весь день, говорят, визжала, сердечная...

(4)Мальчик с ужасом вслушивается в слова няни, и мысли роем теснятся в его голове. (5)У него мелькает масса планов, как спасти Жучку, он переходит от одного невероятного проекта к другому и незаметно для себя засыпает. (6)Он просыпается от какого-то толчка среди прерванного сна, в котором он всё вытаскивал Жучку, но она срывалась и вновь падала на дно колодца.

(7)Решив немедленно идти спасать свою любимицу, Тёма на цыпочках подходит к стеклянной двери и тихо, чтобы не произвести шума, выходит на террасу. (8)На дворе светает.

(9)Подбежав к отверстию колодца, он вполголоса зовёт:

– (10)Жучка, Жучка!

(11)Жучка, узнав голос хозяина, радостно и жалобно визжит.

– (12)Я сейчас тебя вызволю! – кричит он, точно собака понимает его.

(13)Фонарь и два шеста с перекладиной внизу, на которой лежала петля, начали медленно спускаться в колодец. (14)Но этот так хорошо обдуманный план неожиданно лопнул: как только приспособление достигло дна, собака сделала попытку схватиться за него, но, потеряв равновесие, свалилась в грязь.

(15)Мысль, что он ухудшил положение дела, что Жучку можно было ещё спасти и теперь он сам виноват в том, что она погибнет, заставляет Тёму решиться на выполнение второй части сна – самому спуститься в колодец.
(16)Он привязывает верёвку к одной из стоек, поддерживающих перекладину, и лезет в колодец. (17)Он сознаёт только одно: времени терять нельзя ни секунды.

(18)На мгновенье в душу закрадывается страх, как бы не задохнуться, но он вспоминает, что Жучка сидит там уже целые сутки. (19)Это успокаивает его, и он спускается дальше.

(20)Жучка, опять усевшаяся на прежнее место, успокоилась и весёлым попискиванием выражает сочувствие безумному предприятию. (21)Это спокойствие и твёрдая уверенность Жучки передаются мальчику, и он благополучно достигает дна.

(22)Не теряя времени, Тёма обвязывает вожжами собаку, затем поспешно карабкается наверх. (23)Но подниматься труднее, чем спускаться! (24)Нужен воздух, нужны силы, а того и другого у Тёмы уже мало. (25)Страх охватывает его, но он подбадривает себя дрожащим от ужаса голосом:

– (26)Не надо бояться, не надо бояться! (27)Стыдно бояться! (28)Трусы только боятся! (29)Кто делает дурное – боится, а я дурного не делаю, я Жучку вытаскиваю, меня мама с папой за это похвалят.

(30)Тёма улыбается и снова спокойно ждёт прилива сил. (31)Таким образом, незаметно его голова высовывается наконец над верхним срубом колодца. (32)Сделав последнее усилие, он выбирается сам и вытаскивает Жучку. (33)Но теперь, когда дело сделано, силы быстро оставляют его, и он падает в обморок.

Как связать вступление и основную часть?

Аргументы - примеры.

1-й аргумент - из прочитанного текста

Так герой его произведения Тема, превозмогая страх и усталость спасает Жучку, которую кто –то сбросил в колодец. Тема не думал об опасности, он всей душой стремился спасти любимое животное. «Кто делает дурное – боится, а я дурного не делаю, я Жучку вытаскиваю, меня мама с папой за это похвалят» - думает Тема( предложение 29).

2-й аргумент - из Вашего жизненного опыта(примеры из художественной литературы; жизненные наблюдения; пример из истории посёлка, города, страны; истории из жизни известных людей или Ваших знакомых, из Вашей жизни, сведения из СМИ и т.п.).

Вывод к сочинению – это общий итог, подтверждающий выдвинутый тезис, без него рассуждение будет незаконченным. Вывод должен быть связан по смыслу с тезисом.

Вывод Проанализировав два аргумента, мы пришли к выводу, что надо быть добрее, чтобы мир вокруг нас стал лучше.

задание: написать сочинение – рассуждение на морально – этическую тему «Что такое доброта»,

17.04.

ПИШИМ:

Семнадцатое апреля.

Дистанционное обучение

.ТЕМА:

КОНТРОЛЬНОЕ сочинение – рассуждение на морально – этическую тему «Что такое доброта»,

Виконуйте завдання в робочому зошиті,потім зроби копію в Word,сфотографуй та відійшли на почту за електронною адресою : efomenko1608@gmail.com

22.04. 24. 04.

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

22.04.

ПИШЕМО:

Двадцять друге квітня.

Дистанційне навчання.

ТЕМА: Динаміка образу Шарикова у творі.

1.. Повторити зміст твору за питаннями.

1. Розкажіть про життя професора Преображенського.

2. З якою метою професор підібрав безпритульного пса?

3. У чому суть експерименту професора Преображенського?

4. Яким автор показав професора в сцені підготовки до операції?

5. Яким ми бачимо перед операцією Шарика?
Виконання завдань

2. Складіть таблицю за текстом повісті, відобразивши в ній фізіологічні зміни та розвиток людських рис у Шарика.

ФІЗІОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ТА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКИХ РИС У ШАРИКА

Фізіологічні зміни	Розвиток людських рис

. Проаналізуйте отриману таблицю. У якому напрямі відбувається розумовий і моральний розвиток колишнього пса?

3. Проблемні питання

1. Повість Булгакова сповнена християнських алюзій (тобто натяків). По-перше, прізвище професора Преображенського — натяк на християнське свято Преображення Господнього. Операцію професор робить 23 грудня, а запис про зникнення хвоста і перше слово істоти в щоденнику спостережень Борменталя датований 6 січня. Таким чином, весь процес перетворення собаки на людину охоплює період з 24 грудня до 6 січня — від католицького до православного Святвечора. Нова людина Шариков з’являється в ніч із 6-го на 7-ме січня — у православне Різдво.

Яку роль ці алюзії відіграють у творі? Чи, можливо, це просто випадковий збіг?

2. Якими методами професор Преображенський намагається виховувати Шарикова? Який результат такого виховання?

3. Виразно прочитайте суперечку Преображенського і Шарикова про те, чи мав професор робити операцію (глава VI). Як ви вважаєте, на чиєму боці правда? Чому ви так думаєте?

4. Чи згодні ви зі словами професора про те, що штучно створювати людей, навіть дуже розумних, немає сенсу? Поясніть свою позицію.

5. Якого висновку дійшов професор Преображенський щодо свого експерименту?

Завдання:

4.Скласти план або схему «Образ Шарикова в повісті «Собаче серце». за пропонованим матеіалом:

Булгаков у своїй повісті «Собаче серце» представляє читачеві повний «комплект» пороків людства в особі Поліграфа Поліграфовича Шарикова.

Шариков є «вдалим експериментом» професора Преображенського і доктора Борменталя. Медики, в результаті хірургічного втручання пересадили серце п’яниці Клима Чугункіна псу, по кличці Шарик. Незабаром пес почав «еволюціонувати» і видозмінюватися. В кінці Поліграф Полиграфович, а саме це ім’я вибрав себе «відроджений», прийняв людську подобу.

Так само Булгаков наділяє «нового» людини поганим характером. Шариков жадібний, хамуватий, заздрісний і не має повагу до оточуючих. Для нього не існує поняття дружби, вдячності, поваги.

Увесь труд з перевиховання Шарикова, для професора пройшли даремно. На будь-яке зауваження, Поліграф відповідав обурено, ображено і зухвало. Він вважав, що якщо вже Преображенський зробив з нього «людини», то і повинен забезпечувати всім до кінця життя.

Частково Шариков прав і професор це прекрасно розумів, тому перший час «нахабі» багато сходило з рук. Однак чим більше «знайомився» з Москвою і її жителями, тим складніше професору ставало залишатися у власній квартирі.

Після знайомства Шарикова з товаришами з домоуправління, професор і зовсім відпустив ситуацію. Він зрозумів, що Поліграф не тільки малоосвічених, але ще і дурний. Дурість ця виявлялася практично в усьому: в невмінні підтримувати світську бесіду, в виборі одягу, в небажанні чого-небудь вчитися.

Однак Шариков виявився дуже хитрим. Він намагався триматися ближче до «влади», тому завів дружбу з начальником жилтоварищества Швондером. Пізніше, саме з подачі нового друга, Поліграф став вимагати у професора видати йому папір, на отримання документів. Стає зрозумілим, що він планував назавжди залишитися жити у Пилипа Пилиповича, так як наступній витівкою виявилася намір привести в чужу квартиру свою наречену.

Цього Преображенський не допустив. Він розкрив справжню «сутність нареченого» і розповів про те, яким насправді чином з’явилися шрами на голові у Шарикова. Автор відкриває ще кілька вад Поліграфа, це брехливість і підлість. «Піддослідний» не тільки обдурив дівчину, але ще і намагався погрожувати їй розправою.

Швондер тим часом все ближче підбирався до квартири Преображенського. Його не полишала думка, що професор займає таку велику площу. Він почав шукати шляхи, які ведуть до «неприступним» дверей, і знайшов вихід в особі Шарикова.

Через невеликий проміжок часу після «невдалого одруження», Шариков заявив професору про покладеної йому частини на нерухомість. Після цієї розмови Поліграф Полиграфович знову потрапляє на операційний стіл до Преображенського і Борменталю.

В образ Шарикова Булгаков не вклав нічого позитивного. Поліграф став якоюсь жертвою, ущемленим, озлобленим і скривдженим на всіх. І це все при тому, що ніхто крім Швондера, не бажав і не робив йому поганого.

24.04.

ПИШЕМО:

Двадцять четверте квітня.

Дистанційне навчання.

ТЕМА:. Персонажі-«двійники» (Шариков-Швондер)

Завдання.

1. «Швондер — господар нового життя».

Усно відповіст на питання.

— Чи насправді Швондер розуміється в складних політичних та ідеологічних питаннях?

— Якої теорії він дотримувався?

— Яка його роль у становленні Шарикова?

На допомогу учням: Швондер потурає нахабству Шарикова, розповідаючи про його права, про те, що потрібно все поділити. Швондер сам гаряче вірить у те, що проповідує нова влада, він сам готовий відмовитися від благ і зручностей в ім’я світлого комуністичного майбутнього. Ця людина у своєму розвитку пішла не набагато далі самого Шарикова: навіть керувати роботою домкому по-справжньому не може. Він ненавидить професора, тому що відчуває ворожість ученого, його справжню антиреволюційну сутність. Для Швондера Шариков — інструмент боротьби з професором: адже це Швондер надає Шарикову соціальний статус, дає колишньому псові права, озброює «ідейною фразою», вчить Шарикова вимагати житлову площу, разом вони пишуть донос на професора. Тому Швондер — персонаж-двійник Шарикова.

Проблемна ситуація:

Чи можна вважати Швондера двійником Преображенського тому, що Шариков — творіння наукового експерименту — є водночас результатом ідеологічного експерименту Швондера?

Порівняйте образи професора й Швондера в контексті «культура — антикультура».

У чому різниця між «творцями», «експериментаторами»?

Чому професор Преображенський каже, що «Швондер і є найголовніший дурень?

Висновок. Преображенський, усвідомлюючи, що його досвід створення «нової людини» не вдався, розуміє всю небезпеку, помилковість результатів експерименту й виправляє свої помилки. Зовсім іншу життєву позицію в повісті займає Швондер — нерозумна людина, яка наділена владою. Він не може передбачати наслідків своїх дій. Шариков, зі своїм обмеженим інтелектом і повною відсутністю моральних цінностей, не лише без проблем пристосовується до будь-яких умов, але й виявляє агресивність, що легко спрямувати куди завгодно, навіть проти своїх творців. Тому в повісті професор каже: «Ну так от, Швондер і є найголовніший дурень».

«Ну так вот, Швондер и есть самый главный дурак. Он не понимает, что Шариков для него более грозная опасность, чем для меня. Ну, сейчас он всячески старается натравить его на меня, не соображая, что если кто-нибудь в свою очередь натравит Шарикова на самого Швондера, то от него останутся только рожки да ножки».

Зовні шарикови нічим не відрізняються від людей, але їхня тваринна сутність тільки й чекає на момент, щоб виявитися. І тоді вони перетворюються на монстрів, які за першої нагоди схоплять ласий шматок, скидають людську маску і демонструють справжню сутність.

Тому М. Булгаков уважав революцію втручанням у природний хід речей, наслідки якого насправді виявилися трагічні для всього народу.

Вільна дискусія. Дайте розгорнуту вдповідь на запитання:

«Шариков — смішний чи небезпечний експеримент?»(запишить у зошит)

РОСІЙСЬКА МОВА

22.04.

ПИШИМ:

Двадцать второе апреля.

Контрольный диктант

Вставить пропущенные буквы и знаки препинания.

В ветр…ную погоду из гнезда выпал оперившийся но (не) умевший летать птенец н…чем (не ) отличавшийся от взрослых птиц.

Я п… ймал его и осторожно держа за длин…ый острый клюв принёс домой. Г…рящие глаза м…лодой цапли казались (не)добрыми. Рукой я пр…держивал клюв пойман…ой цапли опасаясь что она вык…лет мне глаз. Устроил я её на (не)большой стекля…ой в…ранде где в углу помещалась моя с…бака Фрам. Он оскаливал зубы и ла… л а она (не) обращала на это н… малейшего внимания.

Когда Фраму в глиня…ой ча/я шке давали корм, он начинал обгладывать косточ(?)ки, п…вторялась смешная картина: цапля( не) торопясь направлялась к Фраму.

Я тогда понял что всё живое без с… мнения требует заботы

24.04.

ПИШИМ:

Двадцать второе апреля.

Дистанционное обучение.

ТЕМА: Виды информации в тексте.

1.Работа над теоретическим материалом .

-Когда-то Аристотель утверждал,

Речь слагается из трех элементов:

из самого оратора, из предмета,

о котором он говорит, и из лица,

к которому он обращается.

«речь слагается из трех элементов: из самого оратора, из предмета, о котором он говорит, и из лица, к которому он обращается».

Эти «три элемента» - это автор, тема и читатель. Кроме того, один из важнейших признаков текста - его информативность.

2. Составьте схему «Какую информацию содержит текст.»

Материал для справок:

І Текст содержит информацию

1. О каком-либо факте, событии, человеке и т.д

2. О цели его создания (кому предназначен, что хотел достичь автор, на какие вопросы хотел ответить)

3. О способах авторского воздействия на читателя

4. Об авторе (отношение к поднятым проблемам)

ІІ Виды информации в тексте:

А Концептуальная
Замысел автора, его позицию, систему взглядов, подход к фактам
Служит объединяющим началом текста, создает текст как единое целое.

Б Концептуальная
Замысел автора, его позицию, систему взглядов, подход к фактам
Служит объединяющим началом текста, создает текст как единое целое

В Подтекстовая
Скрытая, дополнительная информация, смысл которой содержится в отдельных словах, предложениях, фрагментах текста и становится понятным лишь в процессе переработки и анализа фактуальной и концептуальной информации
Позволяет по-новому увидеть и понять концептуальную информацию либо непосредственно, либо через фактуальную информацию, может основательно изменить истолкование текста

3. Практикум. Работа с тестом

Паутина

Грибное предосенье. Липнет паутина к лицу. Заденешь, раздерешь паутину - и в сырую траву горохом осыпаются пауки. Путаясь в смятой паутине, они часто и беспомощно перебирают закорючинками лапок.

А ведь в только что растянутой паутине, в сложных и мудрых хитросплетениях ее они жили, кого-то сторожили и чувствовали себя по-хозяйски дома.

Нарушился порядок. Не стало гармонии. Рухнул паучий мир, выпало звено из природой отлаженной жизни, лопнула еще одна ее тонкая струна.

Я смотрю на железнодорожный мост, мерцающий сплетениями паутины над широкой рекой, и вижу, как быстро-быстро по его нитям перебирается многолапый и многорукий паук. (В.П.Астафьев)

1.Прочитайте лирическую миниатюру В.П.Астафьева «Паутина».

2. Вычитайте из текста все виды информации:

Подсказка : 1.чтобы вычленить фактуальную информацию, выпишите опорные слова и словосочетания, раскрывающие тему произведения;

2. чтобы вычленить подтекстовую информацию, выпишите слова и выражения, употребленные в метафорическом значении, раскройте их смысл;

3.чтобы вычленить концептуальную информацию, сформулируйте ваше понимание смысла этого текста (как вы поняли, что хотел сказать автор).

Ответы на задания. Составить конспект.

2.1 Паутина, липнешь, заденешь, раздерёшь, выпало, растянутой паутины, жили, сторожили, чувствовали по-хозяйски, нарушился порядок, не стало, мерцающий сплетениями паутины, смотрю, вижу.

Обратим внимание на одно из главных слов. Слово «паутина» в данном тексте употреблено в прямом значении и связано непосредственно с темой текста. Рассмотрим значение данного слова, опираясь на словарь.

Паутина - сеть из тонких нитей, волокон, получающихся от выделений пауком, а также другими членистоногими.

Однако в ряду ключевых слов преобладают глаголы. Следовательно, в тексте преобладающий тип - повествование. Следует отметить, что автор использует разные временные формы глагола. Так, например, в первом и последнем абзацах употреблены глаголы настоящего времени. В этих же абзацах употреблены обособленные определения и обстоятельства (путаясь в смятой паутине, мерцающий сплетениями паутины над широкой рекой). Данные абзацы тяготеют к описанию. Налицо их смысловая связь.

Во 2 и 3 абзацах автор использует глаголы прошедшего времени, для того, чтобы показать не только факт уже свершившегося: «нарушился, не стало, выпало, рухнул», но и для того, чтобы подчеркнуть, что еще совсем недавно было по- другому: «жили, сторожили, чувствовали».

Основной смысл миниатюры раскрывается в 3 абзаце. Через краткие синтаксические конструкции, с применением синтаксического параллелизма автор говорит о нарушении гармонии между природой и человеком, о разрыве их взаимосвязи. Контекстуальные синонимы очень четко раскрывают этот смысл: нарушился, не стало, рухнул, лопнула.

2.2 Сложные и мудрые хитросплетения - трудный, запутанный замысел жизни.

Тонкая струя - чуткая, способная разрушиться от грубого прикосновения.

Выпало звено – важная составная часть целого ( окружающего мира)

Слово «паутина», исходя из подтекстовой информации, можно употребить и в переносном значении- то, что, опутывает, подчиняет своему влиянию. То, что опутало человека, скрыло от него что-то главное в жизни-гармоничная связь с природой.

Мерцающий сплетениями паутины - строение моста, виднеющегося в колеблющемся свете. На фоне железнодорожного моста над широкой рекой автор неслучайно видит паутину, по которой перебирается паук. Только внимательный, чуткий сердцем человек, не потерявший связи с природой, способен увидеть, задуматься о её беззащитности, хрупкости, о потере необходимой человеку связи с живым миром.

До вмешательства человека, пусть и случайного, в природе была гармония, это была природой отлаженная жизнь, паутина- звено этой жизни, струна сложного музыкального инструмента, который называется природой.

2.3 В своей миниатюре В.П.Астафьев напоминает нам о том, что человек - часть природы. Автор эмоционально отображает мир природы, прославляя её красоту; напоминает нам о её хрупкости, незащищенности, как впрочем, хрупкости души человеческой.

В природе автор видит живую душу. И нам нужно совсем немного: просто сохранить эту красоту, «быть сопричастным всему живому». И только через гармоничное познание природы можно понять внутренний мир человека, смысл его жизни.

Выводы :

В миниатюре «Паутина» отражены мудрые мысли писателя о взаимоотношениях человека и «природы отлаженной жизни». Может быть, даже названием миниатюры «Паутина» автор нас самих призывает задуматься, что мы сами находимся в такой же паутине, пытаясь понять смысл человеческого существования.

Вчитываясь в миниатюру В.П. Астафьева, понимаешь, как интересен окружающий мир. Жаль, что он часто проходит мимо нас, не затрагивая ни чувств, ни мыслей, ни сердца. Писатель как истинный мастер слова в самых обыкновенных явлениях видит какую-то неповторимость и с помощью художественного слова заставляет читателя размышлять о жизни и о себе. Произведение имеет философский характер. Вместе с писателем мы не только созерцаем окружающий мир, но и задумываемся о смысле нашей жизни.

Задание. Прочитать рассказ А.П.Чехова « Баран и барышня». Вычленить все виды информации. Оформить письменно.

29.04. ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

ПИШЕМО:

Двадцять дев' яте квітня.

Дистанційне навчання.

ТЕМА:Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «451° за Фаренгейтом». Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії «451° за Фаренгейтом».

1.Скласти хронологічну таблицю «Життя і творчість Р. Д. Бредбері».

Рей Бредбері народився 22 серпня 1920 року в місті Вокіґан (Вокіґен), штат Іллінойс, США. Друге ім’я — Дуґлас — він отримав на честь знаменитого актора того часу Дуґласа Фербенкса. Батьком майбутнього письменника був Леонард Сполдінґ Бредбері, нащадок англійців-першопоселенців, матір’ю — Марі Естер Моберґ, шведка за походженням.

Невдовзі після народження хлопчика родина Бредбері переїхала до Каліфорнії з метою знайти роботу. Саме там, на околиці величезного Лос-Анджелеса, юний Рей закінчив школу. Далі вчитися хлопець не мав змоги, адже змушений був заробляти на життя. Його університетом стали книги, які він любив і яких багато читав.

«Мене виростили бібліотеки. Я не вірю у коледжі та університети. Я вірю у бібліотеки, тому що більшість студентів не мають достатньо грошей [на освіту]. Коли я завершив школу, тривала Велика депресія і грошей не було. Я не міг відвідувати коледж, а тому проводив у бібліотеці три дні щотижня впродовж 10 років»,— так згодом розповідатиме Бредбері про свою освіту.

Чи не у 12 років Рей ухвалив рішення стати письменником і завзято дотримував цього рішення, ніколи не мріючи про інші професії. Замолоду він продавав газети, потім кілька років жив за рахунок дружини, поки 1950 р. зрештою не вийшов друком його перший великий твір — «Марсіанські хроніки». Перше оповідання Бредбері опублікували 1938 р., за 12 років до того, але успіху та слави він зажив лише тоді, коли побачили світ саме «Марсіанські хроніки».

Згодом письменник зізнавався: «Після мільйонів слів наслідувань, у віці двадцяти двох років я раптом здійснив прорив, прорив у оригінальність «науково-фантастичною» історією, що була цілком «моєю».

У Нью-Йорку стояла типова спекотна червнева ніч. Кондиціонування ще не існувало, воно було в майбутньому. Я друкував на машинці до третьої ночі, пітніючи у білизні й балансуючи своїми марсіанами в їхніх дивних містах за декілька годин до прибуття й відправлення астронавтів.

Я почув стукіт, спустився до підвалу бібліотеки університету, і, чорт забирай, там була кімната із дванадцятьма друкарськими машинками, що їх можна було винайняти за десять центів за півгодини. І там сиділо восьмеро чи дев’ятеро студентів, які працювали, мов навіжені».

Потім (у перших номерах журналу «Playboy»), 1953-го,— вийшов друком роман Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом», завдяки якому слава митця сягнула всесвітніх масштабів.

Рея Бредбері часто називають метром фантастики, одним із кращих письменників-фантастів, основоположником багатьох традицій цього жанру. Фактично ж Бредбері не є фантастом, оскільки його творчість слід вважати великою позажанровою літературою, та й істинно фантастичних творів у нього лише мала частка. Однак Бредбері нагороджено кількома преміями в галузі фантастики (Неб’юла — 1988-го, Г’юґо — 1954-го), не враховуючи безлічі загальнолітературних премій.

Твори Бредбері — це переважно невеликі оповідання нерозважального характеру, що містять замальовки, зведені до гострих драматичних, психологічних моментів, побудовані здебільшого на діалогах, монологах, міркуваннях героїв, ніж на дії. Незважаючи на явний талант до вигадування різних сюжетів, дуже цікавих і оригінальних, письменник часто обмежується безсюжетними замальовками, украй метафоричними, повними прихованого сенсу. І навіть у добре скроєних творах Бредбері може легко обірвати розповідь, піти від подробиць, залишивши дію в момент гострого напруження пристрастей. Також практично в жодному творі письменника не вдається вивести мораль і нав’язати свою точку зору: у 99 % творів автор залишається «за кадром». Ситуація може розвиватися як завгодно пристрасно, але ніколи Бредбері не приведе читача до висновку. Наче б він бачить своє завдання в тому, щоб схвилювати читача, загострити ситуацію і піти, залишивши того міркувати за книгою.

І якщо решту своїх творчих принципів Бредбері іноді порушував, то його мова, тобто способи викладу образів, думок, практично ніколи не змінювалася. Характерні ознаки його мови — це мінімум деталей, описів, подробиць, дій. Має місце навіть не стільки фантастичність (відсутність реалістичності), скільки нехтування значенням правдоподібності. Ця ознака стосується і сюжетів (фантастичність легко уживається із казковістю, детектив — із мелодрамою, ламаючи межі жанрів), і мови: Бредбері нехтує описами місць дій, зовнішності героїв, іменами, датами, цифрами. Природно, у його творах не зустріти технічних подробиць і взагалі відсутній вимисел у технічній сфері.

Наскільки можна судити з есе та інтерв’ю, Бредбері сповідує літературу почуттів, а не думок. Емоцій, а не дій. Станів, а не подій. Чи не найвищою цінністю Бредбері оголошує внутрішній світ людини, її світогляд, фантазію. Здатність людини відчувати, співпереживати письменник визнає головними якостями.

У своїх творах письменник співчуває насамперед людям мистецтва (і навіть більше — його поціновувачам), ніж решті. Найчастіше при цьому на сторінках своїх книг Бредбері жорстоко розправляється з «ворогами» — черствими людьми, позбавленими фантазії, міщанами, чиновниками, політиками — тими, хто перешкоджає нормальному життю творчих людей, самовираженню, спілкуванню, хто зводить культуру до умовностей, масовості, стандартизації, робить життя сухим, нудним, духовно бідним, прісним.

Серед найбільш відомих його творів — роман «451° за Фаренгейтом», оповідання «Кульбабове вино», «Здрастуй і прощай», «Пахощі сарсапарелі», «І загримів грім», «Суничне віконце», «Третя експедиція» та багато інших.

Бредбері — письменник-гуманіст. Його хвилюють проблеми Добра і Зла, він вірить у людину, її духовність.

На сторінках своїх творів письменник прагне розгадати загадку життя, яке сприймає як найбільше диво. На його думку, воно «таке саме таємниче, як і смерть... упродовж двох тисячоліть філософи так і не змогли розгадати його».

Літературознавці вважають Бредбері неперевершеним майстром стилю. Сам письменник стверджує, що стиль — це правда, а правда — це також біблійна простота. Як автор, він правдивий у своєму бажанні достукатися до людських сердець, змусити їх замислитися над життям, щоб прийти до загальної гармонії.

Невдовзі після виходу роману «451° за Фаренгейтом» для Бредбері почалась злива нагород і премій, що супроводжувала Рея до останніх років життя. 1954 року — нагорода Національного інституту мистецтв і письменства. Двічі йому присуджували премію О. Генрі. Він був лауреатом медалі Національної книжної фундації, лауреатом Еммі за адаптацію оповідання «Дерево Геловіну». Йому присвячено зірку на голлівудській Алеї Слави, усього ж на рахунку Бредбері 8 нагород і 2 номінації в галузі кіно. 2000 року Бредбері здобув медаль Національної книжкової премії за підсумком усієї прижиттєвої творчості, 2004-го — Національну медаль мистецтв президента Дж. Буша, 2007-го — Пулітцерівську премію «за визначну, плідну і глибоко впливову кар’єру як незрівнянного автора наукової фантастики і фентезі».

Про свою "літературну сім'ю" Бредбері писав так: "Жуль Верн був моїм батьком, Уеллс—мудрим дядечком. Едгар Аллан По доводився мені двоюрідним братом; він, як кажан, постійно мешкав у нас на темному горищі. Флеш Гордон і Бак Роджерс—мої брати і товариші. Ось вам і вся моя рідня. …Ну, ким я ще міг стати, як не письменником-фантастом у такій сімейці."

Значно вплинула на долю письменника зустріч з однофамільцем, який підтримав його. Першим його видавцем був Уолтер Бредбері, який, власне, і запропонував молодому письменникові об'єднати розрізнені оповідання в один цикл. Рей Бредбері назвав "Марсіанські хроніки" ненавмисним романом.

У 1971 році, після четвертої висадки людини на Місяць, з ініціативи екіпажу "Аполлон-15" на місячну карту нанесли "Кратер Кульбаби". Ця подія присвячена Рею Бредбері — авторові роману "Вино з кульбаб".

"Я почав читати твори Достоєвського, коли мені було 20 років. З його книжок я дізнався, як треба писати романи і розповідати історії. Я читав й інших авторів, але, коли я був молодшим, Достоєвський був головним для мене."

Стосовно цифрових бібліотек. "Оцифрування саме по собі не є розв’язанням проблем, все залежить від того, яке застосування йому знаходять. Якщо це спонукає людей до читання, добре, якщо ні, навіщо воно потрібне? Сам я відмовився оцифрувати мої книжки. Я люблю брати книжку в руки, вдихати її запах, відчувати її, носити з собою. З комп’ютером це неможливо!"

Ще за життя Рей Бредбері вказав місце свого поховання – Вествудське кладовище на заході Лос-Анджелеса. Вибрав письменник і напис на надгробку:"Автор 451-го градуса за Фаренгейтом".

"Смерть – це форма розплати з космосом за чудову розкіш побути живим".

2.Ознайомтесь з проблемними питаннями.

1. Під час вивчення роману Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера» ми говорили про таке поняття, як утопія. Пригадайте, що таке утопія.

2. Твір Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом» відносять до жанру роману-антиутопії. Грецький префікс «анти» означає «проти,замість». Зважаючи на це та на зміст роману, поміркуйте, що таке антиутопія.

3.Словникова робота (запис до зошитів)

Науково-фантастична література — художні твори, у яких автори під впливом науково-технічного прогресу намагаються в образній формі прогнозувати майбутнє, показувати прийдешню долю людства.

Визначення поняття «антиутопія», особливості творів-антиутопій.

Антиутопія (від грец. anti — «проти» та utopos) — різновид науково-фантастич-

ної літератури, що дає песимістичний прогноз на майбутнє суспільства. Антиутопія

спрямована на розвінчування і сатиричне висміювання соціально-політичних док-

трин, які претендують на побудову ідеальної суспільної системи.

4.УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Де пройшли дитинство і юність майбутнього письменника Рея

Бредбері?

2. Як відбувся літературний дебют Р. Бредбері? Творчість якого

письменника на нього вплинула?

3. Назвіть найвідоміші твори Бредбері. У яких жанрах працю-

вав письменник?

4. Які твори називають антиутопіями? Проти чого вони спря-

мовані?

Виконання завдання: Знати зміст роману «451° за Фаренгейтом».

Знати відповіді на питання:

1. Завдяки чому можна зрозуміти, що дія роману «451° за Фаренгейтом» відбувається в майбутньому?

2. Які технічні досягнення цивілізації майбутнього письменник згадує у творі?

3. Чим суспільство майбутнього схоже на сучасне? Чим воно відрізняється від сучасного суспільства?

4. Як люди заповнюють духовну порожнечу, що утворилася після заборони читання? На що вони витрачають вільний час?

5. Чи щасливі люди в описаному Бредбері суспільстві? Аргументуйте свою відповідь.

6. Зробіть висновок: чому твір Бредбері відносять до жанру роману-антиутопії?

7. Як ви вважаєте, від чого намагався застерегти людство Бредбері, змальовуючи непривабливу картину майбутнього?

Виконання завдання.( на вибір)

Складіть схему «Риси антиутопії в романі Р. Д. Бредбері

«451° за Фаренгейтом». АБО

Риси антиутопії в романі Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом»

РОСІЙСЬКА МОВА

29.04..04.

ПИШЕМО:

Двадцать девятое апреля.
Дистанционное обучение.

ТЕМА: Виды информации в тексте.

Понять текст - значит вычитать текстовую информацию: • фактуальную (о чем в тексте сообщается открыто); • концептуальную (основная идея текста, его главный смысл); • подтекстовую (о чем читается «между строк» ).

1.ПОВТОРЕНИЕ.

Фактуальная - фактическая основа текста, которая сообщает о том, что происодило, происходит и будет происходить - это описание фактов, событий, места действия и времени протекания этого действия, рассуждения автора, движение сюжета и пр. -отвечает на вопросы: «Кто? » , «Что? » , «Где? » , «Когда? » . «Почему? » .

Концептуальная - сообщает читателю индивидуально-авторское понимание отношений между явлениями, описанными средствами фактуальной информации, понимание их причинно-следственных связей, их значимости в жизни народа. - эта информация может быть различно интерпретирована.

Подтекстовая - скрытая информация - не выражена словами, она только подразумевается. - выдаёт отношение автора текста к событиям.

3. Вычитываем информацию текста

Небольшая разница.

Один восточный властелин увидел сон, будто у него выпали один за другим все зубы. В сильном волнении он призвал к себе толкователя снов. Тот выслушал его озабоченно и сказал: «Повелитель, я должен сообщить тебе печальную весть. Ты потеряешь одного за другим всех своих близких» . Эти слова вызвали гнев властелина. Он велел бросить несчастного в тюрьму и призвать другого толкователя, который, выслушав сон, сказал: «Я счастлив сообщить тебе радостную весть! Ты проживёшь долгую жизнь и переживёшь всех своих родных» . Властелин был обрадован и щедро наградил предсказателя. Придворные удивились. «Ведь ты сказал ему то же самое, что и твой предшественник, так почему же он был наказан, а ты вознаграждён? » — спрашивали они. На что последовал ответ: «Всё зависит от того, как сказать то, что сказано» . • • •

4.Задание. Определить вид информации. Подсказка: Ответ на вопросы и есть вид информации.

О чем этот текст? (Фактуальная информация) Какими мыслями хотел с нами поделиться автор? Почему он так назвал свой рассказ? (Концептуальная информация) Что можете сказать о властелине, о толкователях, о придворных? (Подтекстовая информация)

3.Работа с текстом. Повторение орфографии. Прочитайте текст и выполните задания:

Являясь полнейшей и вернейшей летопис...ю всей духовной, мног...вековой жизни народа, язык в то(же) время являет(?)ся вел...чайшим народным наставником, учивш...м народ тогда, когда н... было ещё н... книг, н... школ, и прод...лжающ...м учить его до конца народной истории.

Усваивая родной язык легко и без труда, каждое новое поколение усваивает в то(же) время плоды мысли и чу(?)ства тысячи пре...шествовавших ему поколений...

Н... условным звукам только учит(?)ся ребёнок, изучая родной язык, но п(?)ёт духовную жизнь и силу из р...димой груди р...дного слова…

1. Озаглавьте текст.

2. Сформулируйте главную мысль текста (авторскую позицию).

3. Прокомментируйте авторскую позицию, используя примеры из текста.

4. Спишите, вставляя пропущенные буквы и раскрывая скобки.

РОСІЙСЬКА МОВА 06.05. 08.05.

ПИШЕМО:

Шестое мая..
Дистанционное обучение.
ТЕМА: Повторение изученного о тексте, стилях и типах речи

Стилистика — сложная и тонкая область знания, стоящая на грани науки и искусства. Она требует не только знаний, но и чутья. Зачастую ее рецепты, годящиеся для одного стиля речи, неприменимы для другого.

1.Ответить на вопросы (усно)

1) Каковы основные признаки текста?

2) Какие вы знаете типы речи?

3) На какой главный вопрос дается ответ в высказываниях, представляющих собой описание, повествование, рассуждение?

4) Что такое стиль?

2. Вспомните, что вы знаете об изученных вами стилях речи.

Заполните таблицу так, чтобы можно было использовать ее информацию в рассказе на тему «Функциональные стили русской речи» .
Употребите для работы над таблицей материал, данный в разделе «Для справок», дополнив его собственными сведениями

Названия стилей речи	Сфера жизни и деятельности людей	Основная функция	Стилевые черты	Жанры высказываний

Для справок.

Сфера жизни и деятельности людей: искусство слова, политика, официальные отношения, быт, наука и техника, право, общественная жизнь.

Стилевые черты: образность, эмоциональность, научность, строгая последовательность, логичность, достоверность, фактографичность, экспрессивность, следование образцам, документальность.

Основная функция: пропаганда, общение, сообщение (информация), предписание, агитация, эстетическое и эмоциональное воздействие, регуляция отношений и поведения людей.

Жанры высказываний: инструкция, рассказ, очерк, договор, телеграмма, расписка, басня, роман, научная статья, доклад, протокол, коммюнике, выступление по радио, по телевидению, письмо к близкому человеку, дружеское послание, учебная литература, фельетон, законы, диалог на бытовую тему.

3. Подумайте, какой стиль вы бы избрали и почему, чтобы составить высказывания, в которых бы:

1) предлагали читателям советы быстрого чтения;

2) обосновывали необходимость регулярного целенаправленного чтения для духовного развития личности;

3) убеждали в преимуществе чтения перед другими источниками информации;

4) рассказывали о случае из вашей жизни, связанном с интересной книгой;

5) готовились побеседовать с одноклассником о содержании и возможности приобрести один из популярных приключенческих романов.

Задание. 4.Составьте высказывание (5- 6 предложений) , запишите его в тетрадь. (на выбор)

08.05 Восьмое мая.
Дистанционное обучение.
Тема: Комплексное повторение. Синтаксис и пунктуация.
1.Работа с текстом.

(1) Лидии Михайловне тогда было, наверное, лет двадцать пять или около того; я хорошо помню ее правильное и потому не слишком живое лицо с прищуренными, чтобы скрыть в них косинку, глазами; тугую, редко раскрывающуюся до конца улыбку и совсем черные, коротко остриженные волосы. (2) Но при всем этом не было видно в ее лице жесткости, которая, как я позже заметил, становится с годами чуть ли не профессиональным признаком учителей, даже самых добрых и мягких по натуре, а было какое-то осторожное, с хитринкой, недоумение, относящееся к ней самой и словно говорившее: интересно, как я здесь очутилась и что я здесь делаю?

(3) Стыдно сейчас вспомнить, как я пугался и терялся, когда Лидия Михайловна, закончив наш урок, звала меня ужинать. (4) Будь я тысячу раз голоден, из меня пулей тут же выскакивал всякий аппетит. (5) Садиться за один стол с Лидией Михайловной! (6) Нет, нет! (7) Лучше я к завтрашнему дню наизусть выучу весь французский язык, чтобы никогда больше сюда не приходить. (8) Кусок хлеба, наверное, и вправду застрял бы у меня в горле. (9) Кажется, до того я не подозревал, что и Лидия Михайловна тоже, как все мы, питается самой обыкновенной едой, а не какой-нибудь манной небесной, – настолько она представлялась мне человеком необыкновенным, непохожим на всех остальных

2.Задания к тексту. Письменно ответить на вопросы.

– Определим тему текста.

– Какова основная мысль текста?

– К какому стилю языка принадлежит этот фрагмент рассказа?

– Определите тип речи.)

– Какие средства связи слов в предложении использует автор?

– Найдем фразеологический оборот, встретившийся в тексте.

– Каково его значение?

– Какие предложения по цели высказывания встречаются в этом тексте?

– А по эмоциональной окраске?

– По структуре? Простых предложений больше или сложных?

3.Повторить сложные предложения.
06.05. - 08.05 ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

ПИШЕМО:

Шосте травня.

Дистанційне навчання.

ТЕМА:Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «451° за Фаренгейтом». Тема знецінення культури. Провідні мотиви твору – книги (читання), пожежі, тотального контролю, інакомислення тощо

РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

— За визнанням самого письменника, задум роману «451° за Фаренгейтом» виник, коли він дізнався про спалення бібліотеки в Олександрії. Ця подія має як мінімум чотири передбачуваних датування, а сам Бредбері говорив про неї як про те, що трапилося «3000 років тому». Чому саме «451° за Фаренгейтом»? Тому, що саме за цієї температури починає горіти папір.

Роман був написаний 1953 року, і в ньому описано уявне майбутнє Америки. Утім, коли читаєш, виникає враження, ніби це майбутнє уже настало. Найжахливіше й надивовижніше те, що великий фантаст і вигадник Бредбері нічого не вигадав. Усе описане вже було або є зараз

1.Аналіз тексту літературного твору (запис до зошитів)

За романом Рея Дуґласа Бредбері «451° за Фаренгейтом» заповнити таблицю, зробіть висновки.

Допомога учням: Майбутнє. Взаємини в тоталітарному суспільстві. Ставлення до книг як до джерела духовності. Негативні наслідки технічного прогресу

Технічна достовірність. Фантастика, поєднана з казковістю, містикою, страшними легендами, романтикою

Фантастична проза. Роман-антиутопія

Автор добре розуміє значення технічних досягнень для життя людства, але застерігає: майбутнє може нести лихо. Потрібно протистояти небезпеці. Байдужість до прекрасного — шлях деградації суспільства. Наше майбутнє залежить від нас. Бредбері також добре бачить і майбутнє технократичної цивілізації — її позитивні й негативні сторони

Тематика	Жанр	Ознаки стилю

Висновки.

2.Усно ознайомтесь питаннями та відповідями:

Де відбуваються події роману? (У недалекому майбутньому в США.)

Що сталося з суспільством? Чому воно прийшло до такого фіналу? (Люди перестали думати, читати, спілкуватися. Перестали цінувати родину, дітей навіть власне життя. Вони працюють, розважаються, ганяють на супершвидких автомобілях по місту, коли їм ставало сумно. Нікому немає діла до того, що в країні йде війна.)

Чому книжки спричиняють таку ненависть, чому їх бояться? («Вони показують нам пори на обличчі життя».)

3. Завдання. Скласти паспорт твору(письмово)

Автор –

Рік написання –

Жанр –

Ідея –

Символіка –

Головні герої

Всіх героїв роману можна розділити на дві групи: тих, які читають книжку і тих, які не читають.

Виконайте тістові завдання за змістом твору за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1oeyFXOfC9eCr3EIAOWRQQU9z9LWy4GwU46mlhAyHDwc/edit

08.05.

Пишимо:

Восьме травня.

Дистанційне навчання.

Тема: Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві.

1.Словникова робота.

Натовп — це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації. Натовп можна охарактеризувати як тимчасове об’‎єднання великої кількості людей, що мають безпосередній контакт між собою та майже ідентично реагують на певні стимули. Натовп навіть має власну класифікацію та багато різновидів.

Особливості поведінки натовпу, сила маси людей залежать від психологічних якостей та індивідуальностей лідерів цього натовпу.

— Влада в тоталітарному суспільстві зацікавлена в тому, щоб народ, маси були покірними, духовними рабами, які приймали все, що ця влада їм запропонує. Прозріння буває важким і небезпечним, як це показано у творах Р. Д. Бредбері, зокрема у романі «451° за Фаренгейтом».

2.Аналіз твору. Питання з відповідями (Усно ознайомтесь).

♦ Згадайте, яка книга перевернула душу Монтега? Чому він намагається врятувати саме її? (Він врятував Біблію, зокрема, Книгу Екклезіаста, де сконденсована мудрість століть. Герой книги, як і мудрець Екклезіаст, впевнений, що все повернеться на круги своя.)

♦ З книги почалося одужання Монтега, але з книгою в його життя увійшло страждання. Що йому довелося пережити після того, як він сховав у себе книги? (Підозра, недовіра, зрада дружини, відмова сусідів від спілкування з ним, підпал його будинку, переслідування, втеча героя і т. ін.)

♦ Роман завершується масштабною війною та бомбардуванням, але наприкінці твору звучить легенда про Фенікса. Для чого автор уводить цю легенду?

Коментар. Важливе місце в романі посідає тема Апокаліпсису.

Апокаліптичні бачення світу сформувалося в американській фантастиці після вибуху атомної бомби в 1945 р. Протягом всієї розповіді в «451° за Фаренгейтом» трапляються згадки про майбутню війну. І не випадково книга закінчується вибухом атомної бомби. Бредбері вважає, що потрібно повернути світ до початкової точки відліку.

3.Завдання (письмово) .
Схарактеризувати духовну еволюцію головного персонажа роману — Гая Монтега за планом ( від 1 до 2 речень на кожний пункт плану):

1-зустріч із Клариссою.

2- зустріч із Фабером.

3- період поневірянь символізує остаточний розрив головного героя з його соціумом.

4- зустріч з однодумцями природою.

13.05. Російська мова.

Тринадцатое мая.

Дистанционное обучение.

Тема: Комплексное повторение. Синтаксис и пунктуация.

Работа с текстом.

Задания к тексту.

Вспомним основные группы сложных предложений. (ССП, СПП, БСП, СП с различными видами связи)

– Охарактеризуйте их.

Ответы записать

– Выпишите предложения 3, 7 и выполним синтаксический разбор. ((3) «Стыдно сейчас вспомнить, как я пугался и терялся, когда Лидия Михайловна, закончив наш урок, звала меня ужинать. (7) Лучше я к завтрашнему дню наизусть выучу весь французский язык, чтобы никогда больше сюда не приходить»).

– Какой вид подчинения придаточных встретился в 3 предложении?

– А какой вид подчинения придаточных вы еще знаете?

– Какие виды придаточных предложений вам встретились в 3 и 7 предложениях?

– А какой вид не встретился?

– Найдите предложение, в котором данный вид встречается?

– Выпишем грамматическую основу предложения 5.

– Определим тип односоставного предложения.

– Прочитаем сложные предложения с разными видами связи

– Какие виды связи присутствуют в них?

–чем может быть осложнены простые предложения, входящие в состав сложных?

– Назовите номера предложений, где есть обособленное определение или обособленное обстоятельство

– Назовите номера предложений, в которых есть вводное слово

15.05.

Пятнадцатое мая.
Дистанционное обучение.

Тема:Повторение и обобщение темы «Сложные предложения»

1.Повторение теоретического материала

1. Какие предложения мы называем сложными? (Сложными называются предложения, состоящие из нескольких простых предложений)

2. На какие группы делятся сложные предложения в зависимости от средства связи между частями? (На бессоюзные и союзные).

3. Какие предложения называются бессоюзными? (Бессоюзными называются такие предложения, в которых простые предложения связаны между собой при помощи интонации).

4.На какие группы делятся союзные предложения? (На сложносочинённые и сложноподчинённые).

5. Какие предложения называются сложносочиненными? (Сложносочинёнными называются такие сложные предл., в которых равноправные по смыслу простые предложения связываются друг с другом интонацией и сочинительными союзами)

6. На какие группы делятся сложносочинённые предложения по характеру и значению союзов? (сложносочинённые предложения с соединительными союзами, с разделительными союзами и противительными союзами)

7. Какие предложения называются сложноподчиненными? (Сложные предложения, состоящие из двух или нескольких простых, которые связываются подчинительными союзами или союзными словами, называются СПП. В СПП одна часть является главной, а другая – придаточной (зависимой)

8. На какие виды делятся СПП?( На СПП с придаточными изъяснительными, которые отвечают на падежные вопросы, на СПП с придаточными определительными, которые отвечают на вопросы определения, на СПП с придаточными обстоятельственными, которые отвечают на вопросы обстоятельств и делятся на те же виды, что и обстоятельства)

9. А какие предложения мы называем СПП с несколькими придаточными? (СПП, состоящие из главного и двух или нескольких придаточных, называются СПП с несколькими придаточными)

10. На какие виды делятся СПП с несколькими придаточными?

(СПП с однородным подчинением, 2.СПП с неоднородным,параллельным подчинением и 3.СПП с последовательным подчинением)

10. И, наконец, о чём мы ещё не сказали? (В сложных предложениях, состоящих больше чем из двух простых, могут быть разные виды связи: сочинительная, подчинительная и бессоюзная)

2. Подчеркнуть грамматические основы предложений.

1. Добрая слава лежит, а худая – бежит.

2.Жить – Родине служить.

3. Добрые умирают, да дела их живут.

4.Если мы добры, значит мир станет добрым.

Задание№3 Найдите соответствующие схемы к каждому предложению. Запишите предложения.

-Меня преследовала мысль о том, что я хоть и нечаянно, но обидел тебя.

-Человеческая мысль можеть быть бесплодна, потому что она бывает без воображения.

[-=туда], (где= -). [=сущ+о том],(союз что -=). [-=],(потому что-=).

4.определите вид предложений- 1- простое предложение, 2- ссп,3-спп,4- бсп.

Предложения переписывать не надо. Только номер

1.12 апреля 1961 года навсегда останется в памяти человечества. 2.В этот день впервые в мире был совершен полет человека в космос, совершил этот полет гражданин Юрий Алексеевич Гагарин. 3.Ученые и инженеры создали одноместный космический корабль, предназначенный для полетов по околоземной орбите. 4.Корабль «Восток» состоял из спускаемого аппарата сферической формы, в котором совершал полет космонавт, и приборного отсека с бортовой аппаратурой и тормозной двигательной установкой. 5.Космонавт в скафандре размещался в катапультируемом кресле, а управление кораблем в полете осуществлялось автоматически и самим космонавтом. 6.Система жизнеобеспечения позволяла совершать полеты длительностью до 10 суток. Космический корабль «Восток» весил 4730 кг, спускаемый аппарат — 2400 кг, диаметр спускаемого аппарата — 2,3 м. 7.Полет продолжался 108 минут. 8.Первый полет человека в космическое пространство подтвердил высокую надежность корабля и его систем, показал, что человек может успешно переносить условия космического полета, сохраняя работоспособность при активной нагрузке.

13.05. ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА.
Тринадцяте травня.
Дистанційне навчання.
ТЕМА: Позакласне читання №4. Сучасна зарубіжна поезія. Унікальність поезії Е. Асадова.

Скласти Візитівку поета.

Народився Едуард Асадов під гарячим туркменським сонцем 7 вересня

1923 року, у місті Мари, у вірменській сім’ї. Батьки майбутнього поета були

шкільними вчителями.

1929 року після передчасної смерті чоловіка мама Едуарда разом із сином

переїхала на Урал, де обоє «пішли в перший клас»: мама – вчителем, а син –

учнем. Свої перші вірші він написав там, у віці восьми років. Враження від

міста відображені у творах «Лісова річка», «Побачення з дитинством», «Поема

про першу ніжність».

У Москві, куди перевели маму, Едуард продовжував писати вірші – про

школу, про недавні події в Іспанії, про піші лісові походи, про дружбу, про

мрії.

В роки Другої світової Едуард записався добровольцем на фронт. Він

показав себе сміливим, мужнім, відповідальним, люблячим воїном-захисником.

У травні 1944-го в боях за Севастополь в результаті розриву снаряду

лейтенанта Асадова було тяжко поранено. Він назавжди втратив зір. А бойове

завдання виконав – доправив боєприпаси вчасно.

Восени 1946-го Едуард Асадов поступив до Літературного інституту імені

М.Горького (закінчив з відзнакою). В ці роки його літературними наставниками

стали Олексій Сурков, Володимир Луговськой, Павло Антокольський, Євгеній

Долматовський. І після виходу першої книги віршів «Світлі дороги» був

прийнятий до Спілки письменників. Почалися численні поїздки країною, бесіди

з людьми, творчі зустрічі з читачами в десятках великих і малих міст.

Поезія Едуарда Асадова набула широкого звучання. Його книги, які

виходили 100-тисячними тиражами, миттєво зникали з прилавків магазинів.

Протягом майже сорока років його концерти проходили з аншлагом. Їх

постійною учасницею була дружина поета – прекрасна актриса, майстер

художнього слова Галина Разумовська.

Як же він писав?

На друкарській машинці – «всліпу». За словами внучки

Христини Асадової, «дідусь був дуже зібраний,

дисциплінований. Постійно тримав себе в тонусі, щоб не

розслаблятися. Зазвичай прокидався дуже рано – в п’ять ранку, робив зарядку…

А потім йшов у свій кабінет і закривав двері. Включав диктофон – начитував

вірші. Після обіду сідав за друкарську машинку. А …бабуся

Галина Разумовська правила його тексти, передруковувала їх

начисто, щоб можна було віддавати у видавництво.

Дідусь не був із тих, хто впадає у відчай. Володів

неймовірною силою волі».

Сергій Баруздін говорив так: «Особисто для мене Едуард Асадов володів

рідким даром чарівності особистості. Це особливо важливо для поета, але це не

менш важливо і для людини. Я завжди пильную за його життям, працею,

пошуками і знахідками. Як поет і як людина Асадов абсолютно унікальний,

самобутній, неповторний». І писав він про людські почуття по-справжньому,

просто і доступно. Можливо, тому його вважали народним поетом і до

шкільних програм не включали, мовляв, пише для простого народу.

Тож ми порушимо цю сталу традицію – і будемо говорити про Едуарда

Асадова, про його творчість, будемо читати його улюблені вірші, таких різних

за тематикою.

2.Тематика віршів Е.Асадова(запишить у зошит)

- мир і війна;- людська підлість і благородство;- віра і зневіра;- жінка;- природа і тварини;- дружба;- любов;- щастя.

3.Напишить тему вірша. «ПИСЬМО С ФРОНТА»

Мама! Тебе эти строки пишу я,

Тебе посылаю сыновний привет,

Тебя вспоминаю, такую родную,

Такую хорошую – слов даже нет!

Читаешь письмо ты, а видишь мальчишку,

Немного лентяя и вечно не в срок

Бегущего утром с портфелем под мышкой,

Свистя беззаботно, на первый урок.

Грустила ты, если мне физик, бывало,

Суровою двойкой дневник «украшал»,

Гордилась, когда я под сводами зала

Стихи свои с жаром ребятам читал.

Мы были беспечными, глупыми были,

Мы все, что имели, не очень ценили,

А поняли, может, лишь тут, на войне:

Приятели, книжки, московские споры -

Все - сказка, все в дымке, как снежные горы...

Пусть так, возвратимся - оценим вдвойне!

Сейчас передышка. Сойдясь у опушки,

Застыли орудья, как стадо слонов,

И где-то по-мирному в гуще лесов,

Как в детстве, мне слышится голос кукушки...

За жизнь, за тебя, за родные края

Иду я навстречу свинцовому ветру.

И пусть между нами сейчас километры -

Ты здесь, ты со мною, родная моя!

В холодной ночи, под неласковым небом,

Склонившись, мне тихую песню поешь

И вместе со мною к далеким победам

Солдатской дорогой незримо идешь.

15.05.
П 'ятнадцяте травня.
Дистанційне навчання.
Тема: Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
1.Матеріал для повторення.(Ознайомтесь)

Усно дайте відповіді на питання.

1.Установіть відповідності між:

А) Письменником та країною

Письменник	Країна
а) Джонатан Свіфт	1) Іспанія
б) Генріх Гейне	2) США
в) Генрік Ібсен	3) Англія
г) Рей Дуглас Бредбері	4) Німеччина
	5) Норвегія

2. Упізнайте героїв, назвіть автора твору, його назву

1) Він — професор з фонетики, вона — квіткарка.

2) Він — директор Акціонерного банку, вона — любляча дружина, яка пішла на злочин, щоб урятувати свого чоловіка.

3. Дати визначення поняття «нова драма»

4. В основі сюжету твору Булгакова «Собаче серце» лежить експеримент, дослід. Опишить.

5.Сформулюйте ідею роману Р.Д. Бредбері "451 градус за Фаренгейтом" за допомогою хмарки тегів

9 клас Шановні учні! Виконуй завдання в зошитах:

Дата : коли у вас урок за розкладом. 18.03. - 20.03.

Тема: 1.Содержательно-композиционная организация текста.

2.Текст . Средства и способы связи предложений в тексте. Единицы текста.

Назва завдання.
Російська мова

1.Повторение изученного материал по теме "Бессоюзные сложные предложения"

Задание для первого уровня: выпишите бессоюзные сложные предложения, подчеркните грамматические основы. Какое предложение вы не выписали и почему? Во время проверки начертите схемы предложений.

1. Мы знаем: главное предназначение человека – оставить свой добрый след на земле.

2. Поговоришь с добрым человеком – солнечный луч озарит твою душу.

3. Желаешь себе добра – не делай зла другому.

4. Мудрость доброты в одном: она не к себе, а к людям, ко всему окружающему.

5. У каждого времени своя жестокость, а доброта одна на все времена.

Задание для второго уровня: выберите бессоюзные сложные предложения, в которых необходимо поставить двоеточие; выпишите эти предложения, расставьте знаки препинания и объясните их постановку.

1. Мы знаем ( ) главное предназначение человека – оставить свой добрый след на земле.

2. Поговоришь с добрым человеком ( ) солнечный луч озарит твою душу.

3. Желаешь себе добра ( ) не делай зла другому.

4. Мудрость доброты в одном ( ) она не к себе, а к людям, ко всему окружающему.

5. У каждого времени своя жестокость ( ) а доброта одна на все времена.

6. Будешь думать о хорошем ( ) мысли созреют в добрые поступки.

7. Добрые деяния никогда не следует откладывать ( ) всякая проволочка неблагоразумна и часто опасна.

8. Доброта – качество ( ) излишек доброты нам не вредит.

9. Добрый человек оставляет добрую память ( ) злой человек будет быстро забыт.

Задание для третьего уровня: выберите бессоюзные сложные предложения, в которых необходимо поставить тире; выпишите эти предложения, расставьте знаки препинания и объясните их постановку.

1. Мы знаем ( ) главное предназначение человека ( ) оставить свой добрый след на земле.

2. Поговоришь с добрым человеком ( ) солнечный луч озарит твою душу.

3. Желаешь себе добра ( ) не делай зла другому.

4. Мудрость доброты в одном ( ) она не к себе ( ) а к людям ( ) ко всему окружающему.

5. У каждого времени своя жестокость ( ) а доброта одна на все времена.

6. Будешь думать о хорошем ( ) мысли созреют в добрые поступки.

7. Добрые деяния никогда не следует откладывать ( ) всякая проволочка неблагоразумна и часто опасна.

8. Доброта ( ) качество ( ) излишек доброты нам не вредит.

9. Добрый человек оставляет добрую память ( ) злой человек будет быстро забыт.

Проверка. Первый уровень.

(У каждого времени своя жестокость, а доброта одна, на все времена).

(это сложносочиненное предложение)

Второй уровень

1.Мы знаем: главное предназначение человека – оставить свой добрый след на земле. [ ]: [дополнение]. (вторая часть дополняет содержание первой части, распространяя сказуемое – знаем)

2. Мудрость доброты в одном: она не к себе, а к людям, ко всему окружающему. [ ]: [пояснение].(вторая часть поясняет, высказанную мысль первой части, перед второй частью можно поставить союз, а именно)

3. Добрые деяния никогда не следует откладывать: всякая проволочка неблагоразумна и часто опасна. [ ]: [причина].(второе предложение указывает причину того, о чем говорится в первом предложении, перед второй частью можно поставить союзы потому что, так как)

Третий уровень

1.Поговоришь с добрым человеком – солнечный луч озарит твою душу.

[ ] - [сравнение].

(вторая часть предложения содержит сравнение; можно проверить союзом словно или как)

2. .Желаешь себе добра – не делай зла другому. [условие] – [ ].

(первая часть содержит условие)

3. Будешь думать о хорошем – мысли созреют в добрые поступки.

[условие] – [ ].

(в первой части указывается условие, о чем говорится во второй части; проверочный союз – если)

4. Добрый человек оставляет добрую память – злой человек будет быстро забыт. . [ ]: [противопоставление].(вторая часть предложения противопоставляется первой части; можно между частями вставить союз а)

Новый раздел ТЕКСТ. ЛИНГВИСТИКА ТЕКСТА

ТЕМА : 1.Содержательно-композиционная организация текста.

Основные понятия о тексте.

Текст – это речевое произведение, состоящее из связанных по смыслу предложений. Текст может состоять как из одного абзаца, так и представлять большое произведение, но все предложения в тексте связаны одной темой.

Тема – то, о чем говорится в тексте.

Задание №1: прочитайте набор предложений (распечатка).

(1) Любить Отечество невозможно заставить декретом. (2) Дела наши в совокупности с прошлым, в совокупности с окружающим миром природы и огнем домашнего очага выражаются дорогим словом ОТЕЧЕСТВО. (3) Любовь надо воспитать. (4) Совершая дела великие, мы должны знать, откуда пошли и начали. (В.М. Песков)

- Можно из них составить текст?

- Определите мысль, которая объединяет эти предложения.

- Текст какого типа речи получиться?

- В каком предложении сформулировано положение, помогающее раскрыть мысль.

- Какое предложение связано с ним по смыслу и грамматически?

- Запишите предложения, чтобы получился текст.

Работа по тексту

а) выполните разбор по составу слова СОВЕРШАЯ;
б) определите тип придаточного в 1-м предложении получившегося текста);
в) выпишите все местоимения в тексте, определите их разряд;
г) дайте морфологическую характеристику слова ОКРУЖАЮЩИМ;
д) замените словосочетание со способом связи согласование ДОМАШНЕГО ОЧАГА на синонимичный со способом связи управление.

В) Работа с опорной таблицей « Основные признаки текста»

Основные признаки текста

Тест “Верные и неверные высказывания”

Текст состоит из предложений

К тексту нельзя придумать заглавие

Разговорный – это тип речи

В тексте всегда о чем-то или о ком-то говорится

Зачин – заключительная часть текста

Текст можно разделить на части

Каждая часть текста записывается с красной строки

Повествование – это стиль речи

Проставим + или - напротив высказываний.+ - - +- + + -

2.Текст . Средства и способы связи предложений в тексте. Единицы текста.

Практикум. Работа с текстом :

Составь текст.

У вас на столах распечатки Тайга была такой чистой, словно осень прошлась по ней свистящей метлой, и во всем мире жила прозрачность, грусть, ощущение легкой тревоги. Утром расстилался густой туман. Но появлялось солнце, и его лучи съедали серую пелену тумана. Сентябрь был отменно сухим и солнечным, и в середине месяца вернулись погожие летние денечки. Сосны стояли на солнце, барабанно-звонкие голоса птиц были слышны за километр, земля краснела крупными ягодами брусники. (А.И. Куприн).(слайд 9)

Вам следует ответить на вопросы

Это текст?

Что необходимо изменить, чтобы получился текст?

Создайте текст. Сплетите из разбросанных предложений словесную ткань. (Запишите получившийся текст) Не забудьте разбить на смысловые части. Вспомним композицию текста(Зачин, развитие темы, концовка)

Сентябрь был отменно сухим и солнечным, и в середине месяца вернулись погожие летние денечки.

Утром расстилался густой туман. Но появлялось солнце, и его лучи съедали серую пелену тумана. Сосны стояли на солнце, барабанно-звонкие голоса птиц были слышны за километр, земля краснела крупными ягодами брусники.

Тайга была такой чистой, словно осень прошлась по ней свистящей метлой, и во всем мире жила прозрачность, грусть, ощущение легкой тревоги. (А.И. Куприн)( слайд 10)

5. Задание на выбор.

1 определяет тему, основную мысль. Дать два варианта заглавия: отражает тему, , отражает основную мысль. Указать, как выражена авторская позиция.

1. Тема (про что?): осень в тайге. Основная мысль (что именно сказано про это ЧТО?): неимоверная красота, красочность этого времени года в тайге все-таки навевает грусть.

Анализ предложенных учащимися заголовков. Заголовок “Бабье лето в тайге” соотносится с темой текста, он менее художествен, чем заголовок “Таежная красота увядания”, соотносящийся с основной мыслью текста.

2 определяет стиль речи , приводит доказательства. Художественный стиль текста: доказательства.

- Образность: денечки (короткие, теплые, приятные, и автор относится к ним с одобрением – уменьшительно-ласкательный суффикс); метафоры (денечки вернулись, земля бордовела ягодами, прозрачность и грустность жили), сравнения (словно осень прошлась свистящей метлой, барабанно-звонкие голоса),

3 тип речи С доказательствами. Тип речи – описание: доказательства:

- описан 1 факт (осень в тайге);

- этот факт дан в статике (констатация признаков бабьего лета в тайге).

Языковые приметы:слова со значением признака (имена прилагательные) синтаксические конструкции (однородные члены, сложносочиненные предложения с союзом И со значением “одновременности”, бессоюзные сложные предложения со значением “перечисление одновременного”, сложноподчиненное предложение с придаточным сравнения).

4 Определяет способ связи между предложениями в тексте, средства связи. Способ связи параллельная связь, так как все последующие предложения раскрывают смысл самого первого. Но во втором абзаце присутствует параллельная связь. Средства связи: синоним: Сентябрь-месяц ,повторы: туман, солнце

Для учнів, які навчаються індівідуально.

1. Вивчити правило з теми.

2.Виконати завдання :Аналитические задания для информационно-смыслового анализа текста

3. Закончите высказывание: «В тексте говорится о…»

Увага!!!!!!
Виконуйте завдання в робочому зошиті,потім зроби копію в Word,сфотографуй та відійшли на почту за електронною адресою : efomenko1608@gmail.com

Пройти тестування за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/1fBco9eIpAHaSRToS-pImX1cQvR8BXSLpF67LYomlh4M/edit

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

18.03. - 20.03.

Увага! Вивчаємо новій розділ "Нові тенденції у драматургії кінця XIX–початку XX ст."

Тема №1. Генрік Ібсен (18281906). «Ляльковийдім». «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої).

Тема №2 Композиція п’єси. Образна система. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу.

Опорна схема-конспект "Лялькового дому" Г.Ібсена"

А в т о р. Генрік Ібсен (1828 – 1906)б - норвезький письменник, драматург і поет, творець «нової драми».

Т в і р. «Ляльковий дім»

Д а т а н а п и с а н н я. 1879

Т в о р ч а і с т о р і я. П’єсу «Ляльковий дім» написано 1879 року. В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори, головної героїні твору, стала норвезько-данська письменниця Лаура Кілер. Під впливом п’єси Ібсена «Бранд» 19-річна дівчина написала книгу «Дочки Бранда», яка вийшла друком 1869 року під псевдонімом. З нею познайомився драматург і порадив авторці розпочати літературну творчість. Вони потоваришували. Після смерті батька Лаура з матір’ю переїхала до Данії, де 1873 року вийшла заміж за ад’юнкта Віктора Кілера. 1876-го Віктор захворів, і його потрібно було лікувати на Півдні. Він не захотів звертатися по допомогу до свого багатого батька, хоч як його Лаура не просила. Тоді вона таємно взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. Чоловік зцілився від хвороби. На зворотному шляху в Мюнхені Кілери відвідали Ібсенів. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена. Після повернення до Данії знову потрібні були гроші для переїзду до іншого міста. Лаура знову взяла позику у формі векселя. За неї поручився далекий родич, комерсант. Поки спливав термін погашення векселя, Лаура нездужала після пологів і не мала грошей. Родич теж перебував у складному матеріальному становищі і не зміг викупити вексель. Лаура в розпачі зважилася видати підроблений вексель, але передумала та знищила його. Усі її дії стали відомі чоловікові. Спочатку він їй глибоко поспівчував, але під упливом сім’ї та друзів змінив своє ставлення до неї та почав вимагати розлучення, яке незабаром і оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали психічно хворою, шахрайкою. Через деякий час чоловік передумав, перепросив у дружини й повернув її додому. Вона розпочала літературну діяльність та поступово виплатила всі борги. Саме її життя стало основою для сюжету «Лялькового дому». Нора і її прототип мали багато спільного, але була й істотна відмінність: Нора сама пішла з сім’ї, сама протиставила себе суспільству — це її свідоме рішення.

Ж а н р. Соціально-психологічна драма.

Т е о р і я л і т е р а т у р и. «Новà дрàма» — сукупність новітніх явищ у європейській драматургії наприкінці XIX — на початку XX ст., що засвідчили активні естетичні пошуки митців, появу нових драматичних жанрів, взаємодію різних напрямів, течій і стилів (реалізму, натуралізму, модернізму, символізму, імпресіонізму, неоромантизму тощо).

Дія — 1) акт драматичного твору; 2) перебіг подій у художньому творі, через які розкривається конфлікт, сюжетні колізії, риси характеру персонажа, дійової особи чи ліричного героя. Дія може бути зовнішньою та внутрішньою. Зовнішня дія — це вчинок персонажа, подія в його житті, різка зміна долі, становища тощо. Внутрішня дія — життя душі героя, його роздуми, зміна умонастрою, зіткнення ідей, позицій. Якщо зовнішня дія виявляє локальні конфлікти, які вирішуються протягом твору, то внутрішня — свідчить про глибинні конфлікти, які не завжди розв’язуються у фіналі, вони спрямовані на активізацію читацького (глядацького) сприйняття.

Ібсенізм — це особливість художнього мислення, стилю, яка полягає в розкритті трагізму життя через психологічні колізії, поєднанні зовнішньої та внутрішньої дії з перевагою останньої, інтелектуально-аналітичному підході до подій та образів, філософському осягненні дійсності, широкому використанні підтексту, символіки тощо. Вияви ібсенізму можна знайти в п’єсах Г. Гауптмана, А. Чехова, Б. Шоу, М. Куліша та ін.

Підтекст — прихований, внутрішній зміст висловлення. Підтекст може створюватися не лише за допомогою вербальних (мовних) засобів, а й інших, невербальних (наприклад, у драматичному творі — мелодія, мовчання, зміна освітлення, звукові ефекти тощо), зокрема акторської гри.

Соціально-психологічна дрàма — драматичний твір, у якому відображено зіткнення внутрішніх прагнень героя із соціальними обставинами, глибоко розкрито психологію персонажів, мотиви їхніх учинків, роздуми, почуття, що свідчить про стан суспільства взагалі та його вплив на духовний світ людей.

Т е м а. Змалювання сучасної авторові Норвегії. Духовне пробудження людини, її прагнення вільно проявитися як особистість; становище жінки в суспільстві, бунт проти суспільної моралі. Г. Ібсен порушив у «Ляльковому домі» проблему боротьби й незалежності жінки в суспільстві (у різних аспектах — родинному, фінансово-юридичному, професійному та ін.).

І д е я / Ідейний зміст. Розкриття безправного становища жінки в чоловічому суспільстві; заклик до збереження сімейних стосунків, до злагоди й миру в родині; відновлення загальнолюдських цінностей.

Проблематика:

- жінка і суспільство;

- особистість і суспільство;

- багатство і бідність;

- кохання, шлюб, сім’я;

- відповідальність за свої вчинки;

- материнський обов’язок;

- людська гідність;

- сенс життя і щастя.

Автор наголошує на необхідності пошуку істини в умовах складного реального життя (через дискусії, підтекст, символіку).

С ю ж е т. Експозиція – змалювання передодня Різдва. Зав’язка – поява в домі Хельмерів «людей із минулого» - Крістіни Лінне, а трохи згодом – Нільса Крогстада. Розвиток дії – поступове розкриття таємниці Нори. Кульмінація – лист Крогстада до Торвальда Хельмера, у якому виявляється вся правда про вчинок Нори. Розв’язка – розпад сім’ї, Нора залишає Торвальда та йде з дому.

К о м п о з и ц і я. Інтелектуально-аналітична композиція спрямована на розкриття таємниць минулого, які впливають на вчинки та долю персонажів у теперішньому й майбутньому.

П р о с т і р і ч а с . Дія відбувається в квартирі Хельмерів, який отримав посаду директора Акціонерного банку. Триває підготовка до Різдва.

О б р а з и. Адвокат Хельмер. Нора, його дружина. Лікар Ранк. Фру Лінне. Приватний повірений Крогстад. Троє маленьких дітей Хельмерів. Анна – Марія, їхня нянька. Служниця в домі Хельмерів. Посильний. Образи персонажів п’єси «Ляльковий дім» є багатозначними, вони відображають духовний світ сучасної людини, драматизм її життя під впливом суспільства й існуючих норм моралі.

О с о б л и в о с т і с т и л ю. Лаконічність у розгортанні діалогу, наявність підтексту. Паузи. Істина подається через символи, метафори, алегорії. «Ляльковий дім» - символ відчуження, недовіри, фальші у родині, у стосунках чоловіка й жінки. Мигдалеве печиво – символ родинного затишку й добробуту, а також – певні обмеження для Нори та її внутрішніх прагнень. Різдво і ялинка – руйнування сім’ї Хельмерів, втрата християнських цінностей у світі, а також – надія на народження нових стосунків, відновлення втрачених моральних ідеалів. Відкритий фінал спрямований на продовження дії п’єси в часі.

Н о в а т о р с т в о. 1) Розгляд проблеми «покликання», яке співзвучно духові новітнього світу. 2) Повсякденна реальність – джерело драматичного. 3) Побутові деталі максимально наближені до дійсності. В якій живуть глядачі (читачі). 4) Використання підтексту, внутрішнього лану для розкриття найголовнішого в образах героїв. 5) Герої «Лялькового дому» - пересічні представники норвезького класу, водночас вони і носії певних моральних принципів. Їхні суперечки постають як найскладніший ідейний конфлікт, який під пером Ібсена набуває і філософського, і соціального тлумачення; герої Ібсена – втілення людських ідеалів. 6) Поєднання трагічного і комічного. 7) Жанр п’єси автор сам назвав «п’єсою на три дні», не віддаючи переваги ні драмі, ні трагедії, ні комедії, твір має синтетичний характер. 8) Композиція має інтелектуально-аналітичний характер (від ілюзії щастя до його краху та розуміння брехні у житті героїв). 9) Відкритий фінал як початок нової колізії (Нора робить крок у невідоме самостійне життя, щоб стати людиною).

В и с н о в о к. «Ляльковий дім» — соціально-психологічна п’єса, у якій соціальні питання переведені в психологічну площину засобами внутрішньої дії.

П е р е к л а д и. О.Новицький, О.Сенюк.

Н а с л і д у в а н н я. Антон Чехов, Кнут Гамсун, Бернард Шоу, Август Стріндберг, Герхард Гауптман, Моріс Метерлінк.

Зв'язок з іншими видами мистецтва. Театр і кіно. На початку 1900х рр. ібсенівську драму ставили на всіх європейських сценах. Перша постановка відбулася 21 грудня 1879 року в Королівському театрі Копенгагена. Саме в цей час у п’єсах Ібсена грали Сара Бернар, Елеонора Дузе, Аґнес Сорма. найкращі акторки світу, граючи роль нори, втілювали задум Ібсена порізному. Італійська прима Елеонора Дузе не погоджувалася з авторським фіналом, і драматургові довелося його змінити. Російська акторка Віра Комісаржевська, навпаки, повністю дотримувалася у заключній сцені ібсенівського тексту. Обидва варіанти мали величезний успіх. На українській сцені п’єсу вперше бул поставлено 1900 року в київському театрі «Соломон». Але публіка не була готова сприйняти її однозначно.

Драма «Ляльковий дім» посідає особливе місце на батьківщині Г. Ібсена: там фільми за цим його твором та іншими знімають регулярно. За межами Норвегії драму екранізували двічі 1973 року: у Великій Британії та у Франції. Відомий також телеспектакль «нора» російського режисера Іона Унгуряна, екранізований 1980 року.

Д у м к и м и т ц і в т а к р и т и к і в. «Г. Ібсен започаткував дискусію й розширив її права настільки, що вона асимілювалася з дією. П’єса й дискусія стали практично синонімами, рух ідей і поглядів визначав сюжет. Глядачі стали повноправними учасниками драми, а випадки з їхнього життя — сценічними ситуаціями». «Саме Г. Ібсен спонукав з усією непримиримістю боротися проти розважальних видовищ, за “нову драму”, яка давала поштовх думати й співпереживати». (Б.Шоу)

Читання, спостереження за розвитком подій в п’єсі «Ляльковий дім» та заповнення таблиц -заготовок (з заповненою лівою колонкою)

Тема
Проблематика драми
Конфлікт
Особливості композиції
Передісторія п’єси
Експозиція
Зав’язка
Розвиток дії

Відкритий фінал
Символіка драми
Підтекст

Увага!!!!

Виконувати завдання в робочому зошиті,потім зроби копію в Word,сфотографуй (або надрукуй) та видійшли на почту за електронною адресою : efomenko1608@gmail.com

Виконайте тістові завдання за змістом твору за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/1jh7s_wzzqFJqEqITI-ateZQxMCFT-WXJdRQAWY0l3Yc/edit

Для учнів, які навчаються індівідуально.

Знати зміст твору.

За допомогою опорною схемою - конспект, заповнити таблицю.

Нагадую !!!!!!

Шановні учні! Протягом тижня ви опрацьовуєте 2 урока як з російської мови, так із зарубіжної літератур

1.Виконуєте всі завдання за темами.

2.Роботи виконуйте в робочих зошитах (з мови та літератури).

3. Виконані роботи тижня,тести-онлайн,виконанні завдання фотографувати і присилати на електронну адресу:efomenko1608 @gmail.com

4.Слідкуйте за дотриманням орфографічного режиму. У зошитах спочатку пишеться число, а потім з нового рядка "Дистанційне навчання" , далі тема. яку ви опрацьовуєте.І нарешті, вид роботи (творча робота, словниковий диктант тощо).

Російська мова

Двадцать пятое марта.
Дистанционное обучение..
Тема: Текст. Средства и способы связи предложений в тексте. Единицы
текста.

Смысловая и грамматическая связность частей текста достигается при помощи различных средств связи. Разграничиваются лексические, морфологические и синтаксические средства связи предложений в тексте.

Посмотрите видео, составьте таблицу. Образец таблицы смотри ниже

К лексическим средствам связи относятся:

1	Слова одной тематической группы	Зима в этих краях бывает суровой и долгой. Морозы достигают 60 градусов. Снег лежит до июня. И еще в апреле случаются метели.
2	Лексические повторы (повторы слов и словосочетаний), в том числе повторы ключевых слов, употребление однокоренных слов	Мы долго обсуждали прочитанную книгу. В этой книге было то, чего мы ждали. И наши ожидания оказались не напрасными.
3	Синонимы и синонимические замены (в том числе контекстуальные синонимы, синонимические и описательные обороты и родовидовые обозначения)	Особое значение для развития русского литературного языка имело творчество А. С. Пушкина. Великому русскому поэту удалось в своих произведениях органично соединить высокие старославянизмы, иноязычные заимствования и элементы живой разговорной речи.
4	Антонимы (в том числе контекстуальные)	Недруг поддакивает. Друг спорит.
5	Слова и словосочетания со значением логических связей предложений и резюмирующие слова типа вот почему, поэтому, из этого следует, подведем итог, в заключение и т. п.	Морская вода содержит много соли. Вот почему она не пригодна для приготовления пищи.

К морфологическим средствам связи относятся:

1	Союзы, союзные слова и частицы в начале предложений	За окном шумит дождь. Зато в доме тепло и уютно.
2	Использование личных (в 3-м л.), указательных и некоторых других местоимений вместо слов из предшествующих предложений	Язык не передается человеку по наследству. Он развивается лишь в процессе общения.
3	Использование наречий времени и места, которые по смыслу могут относиться сразу к нескольким самостоятельным предложениям	Слева виднелись горы. Узкой полосой блестела река. Зеленели небольшие рощи. Везде здесь было тихо и спокойно.
4	Единство временных форм глаголов-сказуемых	Ночь наступила неожиданно. Стало темно. На небе загорелись звезды.
5	Использование степеней сравнения прилагательных и наречий	Место было прекрасное. Лучше и придумать было нельзя. Мы оказались над облаками. Выше уже ничего не было.

К синтаксическим средствам связи предложений относятся

1	Синтаксический параллелизм, предполагающий одинаковый порядок слов и одинаковую морфологическую оформленность членов стоящих рядом предложений	Юность — время надежд. Зрелость — пора свершений.
2	Парцелляция (деление) конструкций, изъятие из предложения какой-либо части и оформление ее (после точки) в виде самостоятельного неполного предложения	Любить Родину — значит жить с ней одной жизнью. Радоваться, когда у нее праздник. Страдать, когда Родине тяжело.
3	Использование неполных предложений	— Знаете, о чем мы спорили? — О литературе, музыке, живописи.
4	Использование вводных слов и предложений, обращений, риторических вопросов	Во-первых, необходимо решить, что же сейчас важнее всего. А во-вторых, нужно начать действовать. Можно ли забыть землю, на которой ты вырос?
5	Использование прямого и обратного порядка слов	Я приду вечером. Приду я, чтобы, наконец, увидеть тебя.

Внимание!

1. Указанные средства связи не являются обязательными для всех текстов. Их использование зависит от содержания темы текста, особенностей авторского стиля, формы повествования и т. п.

2. Связь предложений в тексте может быть не только контактной, но и дистантной (т. е. связываться могут и удаленные друг от друга предложения).

3. Не следует путать связь между отдельными предложениями в тексте со связью между частями сложного предложения.

Смысловые и грамматические средства связи предложений в тексте являются основой для разграничения двух основных видов (способов) связи предложений в тексте: цепного и параллельного.

Цепная (последовательная) связь отражает последовательное развитие мысли, действия, события. В текстах с такой связью каждое новое предложение соотносится со словами и словосочетаниями предшествующего предложения; предложения как бы сцепляются между собой. «Новое» в каждом предшествующем предложении становится «данным» для следующего предложения.

Наконец мы увидели мореН. ОноД было огромным и очень спокойнымН. Но это спокойствиеД было обманчивым.

Средствами цепной связи обычно являются повтор, синонимические замены, местоимения, союзы, семантические соответствия и ассоциации.

При параллельной связи предложения не связываются между собой, а сопоставляются или противопоставляются. Параллельная связь основывается на параллельных, т. е. одинаковых или похожих по структуре, предложениях, в которых обычно употребляются одинаковые по времени и виду глаголы-сказуемые.

Во многих текстах с параллельной связью первое предложение становится «данным» для всех последующих, которые конкретизируют, развивают мысль, выраженную в первом предложении (при этом «данное» во всех предложениях, кроме первого, оказывается одинаковым).

Леса оздоровляют землю. ОниД не только исполинские лаборатории, дающие кислород. ОниД поглощают пыль и ядовитые газы. ИхД справедливо называют «легкими земли».

Основными средствами параллельной связи являются: синтаксический параллелизм, вводные слова (во-первых, во-вторых, наконец), наречия места и времени (справа, слева, там, сначала и т. п.).

Упр. 1. Прочитайте текст. Какие средства связи предложений (лексические, морфологические и синтаксические) используются в данном тексте?

На дюнах

Я живу в маленьком доме на дюнах.

Все Рижское взморье в снегу. Он все время слетает с высоких сосен длинными прядями и рассыпается в пыль. Слетает он от ветра и от того, что по соснам прыгают белки. Когда очень тихо, то слышно, как они шелушат сосновые шишки.

Дом стоит у самого моря. Чтобы увидеть море, нужно зайти за калитку и немного пройти по протоптанной в снегу тропинке мимо заколоченной дачи. На окнах этой дачи еще с лета остались занавески. Они шевелятся от слабого ветра. Должно быть, ветер проникает сквозь незаметные щели в пустую дачу, но издали кажется, что кто-то их поднимает и осторожно следит за тобой.

Море не замерзло. Снег лежит до самой кромки воды. На нем видны следы зайцев. Когда на море подымается волна, то слышен не шум прибоя, а хрустенье льда и шорох оседающего снега. Балтика зимой пустынна и угрюма.

Упр.№2

Восстановить строки из известного стихотворения Ф.И. Тютчева .

Прошла, в окно, Зима, пора, недаром, злится, стучится, ее,

Весна, со двора, гонит, И.

Все, И, Зиму, засуетилось, нудит, и, жаворонки, трезвон, в небе, все, вон, Уж, подняли.

Поскольку текст – это связное законченное высказывание, в нем всегда говорится о чем–то, у него есть тема.

- Определить тему стихотворения и его основную мысль.

Вы уже узнали, что для текста характерна грамматическая связь между предложениями. Существует два вида такой связи. Назовите их? Определите способ связи предложений в тексте?

Двадцать седьмое марта.

Дистанцонная работа.

Тема: Средства и способы связи предложений в тексте.

1. Повторение. «Интеллектуальная разминка»

- Что мы называем текстом? Какую информацию несёт заголовок?

Текст – это произведение речи, состоящее из ряда предложений, расположенных в определенной последовательности и объединенных общим смыслом и структурой.

Текст может иметь заголовок, передающий тему и основную мысль высказывания

- Как выделить в тексте микротему?

В большом тексте ведущая тема распадается на ряд микротем.

Микротеме обычно соответствует абзац.

- Перечислите известные вам признаки текста.

Особенностью текста является его связность. Каждое следующее предложение строится на базе предыдущего.

Признаки текста:

· Наличие темы и основной мысли

· Наличие или возможность заголовка

· Смысловая связь между предложениями

· Определенная последовательность предложений

· Использование языковых средств связи между предложениями.

2.- Прочтите два фрагмента текста, понаблюдайте (сравните), как сцепляются предложения.

Текст № 1

Где-то за горизонтом шла гроза.(новое) Она (данное) рассылала в жаркую летнюю ночь решительные раскаты. (новое) Гром (данное) долго бродил по чердаку.

1) - Н Д - Н Д - Н

гроза она раскаты гром бродил

В тексте предложения могут быть связаны последовательно, как по цепочке: второе – с первым, третье – со вторым и т.д. Такая связь называется цепной или последовательной.

Текст № 2

У входа в палатку стояла шаровая молния величиной в человеческую голову. Молния (данное) висела (новое) совсем низко над травой. Она (данное) излучала (новое) свет и выбрасывала (новое) искры.

1. Д Н

молния висела низко

2. Д Н

она излучала свет

3. Д Н

она раздумывала

Предложения в тексте могут связываться без сцепляющих слов. При этом все предложения, начиная со второго, и по смыслу, и грамматически связаны с первым. Они как бы развёртывают, конкретизируют его смысл. Порядок главных членов в них обычно такой же, как и в первом предложении.

Такая связь предложений в тексте называется параллельная

Вывод: при параллельном соединении во всех предложениях повторяется одно и то же «данное».

3.Работа с таблицей «Средства связи предложений в тексте»(см урок за 25.03.)

4.Работа с текстом

ОЧЕНЬ СТРАШНАЯ ИСТОРИЯ

Однажды паук

Поскользнулся на стенке

И на пол свалился,

Задев табурет.

Упал табурет —

раскололся паркет.

И пол провалился,

И дом развалился.

А так как стоял этот дом

на пригорке,

То с грохотом дом

Покатился по горке,

Запрыгал и в речку

Широкую —

Хлоп!

Засыпало речку,

Случился потоп.

И все потонуло:

Долины и горы,

Деревья и камни,

Трава и заборы.

Плывет по волнам

Лишь березовый сук.

Сидит на суку

Бедолага паук.

Тот самый, который

Свалился со стенки,

Сидит он, вздыхает

И чешет коленки.

— Докажите, что перед вами текст.

— Какова его тема

— Назовите основную мысль текста

— Из каких частей состоит данный текст? (Зачин, основная часть, концовка) Зачитайте их.

— Чаще всего такому членению поддается прозаический текст, но в некоторых стихотворениях тоже можно выделить все части композиции, как в данном случае.

Композиция — (состав) построение художественного произведения: зачин, основная часть, концовка.

— При помощи чего связаны предложения в тексте

ЗАДАНИЕ

Прочитайте текст и выпишите по группам примеры средств связи, встретившиеся в тексте «Очень страшная история».

Образец

Лексические средства связи:

• синонимы: свалился,

• контекстуальные синонимы: паук,

морфологические средства связи:

• местоимения: он,

• однокоренные слова: свалился,

горка.

• союзы: и.

Стилистические средства связи:

• повторы: …и на пол свалился, задев табурет.

Выполнить тест по теме .

https://docs.google.com/forms/d/1QfydVGF88JdAdaZvjxq7WWvGGhWjW5xfQoBVWF5Ds8o/edit

Зарубіжна література

Пишемо в зошиті:

Двадцять п' яте березня.

Дистанційна робота

Тема: Бернард Шоу (1856–1950).«Пігмаліон». Особливості

світогляду Б. Шоу. Специфіка втілення античного міфу в

п’єсі «Пігмаліон».

Опрацювання життєвого та творчого шляху Б.Шоу (сторінки журналу).

1.Тяжке дитинство Бернарда Шоу.

2. Життя у Лондоні.

3.Перший період творчості.

4.Нобелівська премія.

5. Б. Шоу – драматург.

6.Комедія "Пігмаліон".

7. Висновки.

1сторінка. Бернард Шоу народився 1856 р. в Дубліні, столиці Ірландії, яка тоді була однією з британських колоній. Батько Шоу, комерсант-невдаха, дуже пиячив. Мати була обдарованою жінкою, мала непоганий голос, але відчувала себе нещасливою з таким чоловіком. Життя родини супроводжували матеріальні нестатки, несприятливий моральний клімат (його Шоу потім відтворив у своїй трагікомедії "Дім, де розбиваються серця"): батьки часто сварилися і не приділяли належної уваги своїм дітям (окрім Бернарда, вони мали ще дві дочки).Майбутній драматург відчував себе покинутим і самотнім. Школи, де він навчався, були поганими, і хлопчик здебільшого здобував освіту самотужки. Він багато читав, захопився музикою. Поступово мати знайшла вихід із сімейної драми - почала вивчати музику, що потім дало їй змогу оселитись у Лондоні та заробляти приватними уроками співів. А Бернард Шоу, якому тоді виповнилось лише 15 років, залишився віч-на-віч із хворим батьком і змушений був дбати про шматок хліба. Він покинув школу і почав працювати, спочатку клерком, а потім головним касиром у земельній конторі. Безумовно, така кар'єра зовсім не влаштовувала талановитого юнака, який мріяв про музику і красне письменство. Одначе ті перші кроки самостійного життя виховали незалежність його духу, вміння витримувати удари долі.

Ще одна риса світогляду Шоу бере початок у дитинстві - релігійне вільнодумство. Він виховувався в родині байдужій до релігії. Його мати ніколи не забувала демонструвати свій атеїзм, атеїстами були й інші родичі. Шоу та його сестри навіть не відбули конфірмації.

2 сторінка. Нові можливості для розвитку незалежного духу постали перед Шоу з 1876 р., після переїзду до Лондона, який назавжди став місцем проживання великого драматурга. Тут він продовжив самоосвіту. Його душа і розум відкриваються всім інтелектуальним та естетичним впливам. Його друг і меценат В. Арчер згадує, як він уперше побачив Шоу в бібліотеці Британського музею. Перед ним лежали "Капітал" К.Маркса і партитура опери Р. Вагнера "Золото Рейну". Він по черзі читав обидва твори. Цей епізод досить типовий для Шоу, який завжди збагачувався найрізноманітнішими здобутками в науці, філософії, мистецтві.

У Лондоні Бернард Шоу писав дописи, статті та рецензії для різних журналів. Незабаром Шоу захопився соціалістичними ідеями і в 1884 році став одним із засновників соціал-реформаторського Фабіанського товариства. У другій половині 1880-х років письменник активно виступає у пресі як художній рецензент, музичний оглядач, а згодом - як театральний критик.

3 сторінка. Шоу дебютував романами "Нерозумний шлюб" (1880), "Незлагідний соціаліст" та ін., проте ці твори не принесли йому успіху. Захоплення Ібсеном, створення книги "Квінтесенція ібсенізму" (1891) започаткувала наступний етап у творчості письменника, пов'язаний з реформуванням англійського театру. Він розробив принципово нову структуру драми - "проблемну п'єсу-симпозіум", що грунтувалась на особливому, парадоксальному способі викладу проблеми.

За 7 років (1892 - 1899) Б. Шоу написав три драматичних цикли: «Неприємні п'єси» («Будинки вдівця», «Гультяй», «Професія місіс Уоррен»), «Приємні п'єси» («Війна і людина», «Обранець долі», «Кандида» та ін.), «П'єси для пуритан» («Учень диявола», «Цезар і Клеопатра» та ін.). Ці драми, різні за жанром і тематикою, об'єднані ідейною та соціальною спрямованістю - викрити лицемірство суспільства, втрату духовності, утвердити внутрішню свободу людини і справжні людські цінності. На початку XX ст. Б. Шоу пережив духовну кризу, свідченням якої стали філософські пошуки митця: він захопився ідеалістичною теорією «життєвої сили», «першооснови», яка знаходить втілення у стремлінні до прогресу та появі нових біологічних видів. На зміну сучасному людству з його низьким моральним і інтелектуальним рівнем має прийти нове, суспільство «надлюдей». «Надлюдина» у розумінні Б. Шоу - це, в першу чергу, особистість гуманістичного світогляду. Уособленням такої особистості драматург вважав Й. Гете, В. Шекспіра, Л. Толстого. Захоплення цією філософською теорією відобразилося у п'єсі «Людина і надлюдина», яка послужила поштовхом до листування Б. Шоу та Л. Толстого.

У подальшому Б. Шоу напише цілу низку блискучих п'єс: «Пігмаліон», «Дім, де розбиваються серця» (цю драму автор вважав найкращою із своїх творів), «Назад до Мафусаїла», «Свята Іоанна», «Візок з яблуками» та ін. П'єси Б. Шоу уже не складали єдиних циклів, оскільки надто вже різноманітними були і за змістом, і за формою. Драматург, використовуючи різні жанри (комедії, трагікомедії, реалістичної драми, історичної трагедії), заглибився у проблеми морального удосконалення людства, досягнення істини. У 1925 році драматург став лауреатом Нобелівської премії і відреагував на цю знаменну подію зауваженням у своєму стилі: премія присуджена «на знак вдячності за те почуття полегшення, яке відчув світ в цьому році, коли він (Шоу) нічого не надрукував». Ставлення митця до нагород і титулів було показовим: він відмовлявся від них, стверджуючи, що книги і п'єси будуть найкращим пам'ятником для нього. Творчий шлях Б. Шоу був довгим і насиченим. Митець заклав підвалини реалістичного інтелектуального театру, «драми ідей». З часом у його творах все частіше будуть «з'являтися насичено гротескні, фантастичні ситуації і постаті, надзвичайно ускладниться структура, сатира переважатиме гумор, філософські оцінки людства і перспектив його існування на цій землі наберуть доволі похмурого забарвлення. П'єса-антиутопія, п'єса-пересторога посяде в доробку старого майстра експоноване місце». (К. Шахова). Всього він написав 56 п'єс, працюючи навіть у 94 роки. Великий драматург помер 2 листопада 1950 року.

4 сторінка. У 1926 році Шоу став лауреатом Нобелівської премії "за творчість, позначену ідеалізмом і гуманізмом, за іскрометну сатиру, яка часто поєднується з надзвичайною поетичною красою". Згодом драматург багато подорожував по всьому світу, відвідавши, зокрема,СРСР, США та Південну Африку. Б. Шоу відмовився від грошового еквіваленту Нобелівської премії, написавши секретарю Шведської королівської академії, що «ці гроші - рятівне коло, яке кидають плавцю, тоді як він вже досяг берега і знаходиться у безпеці». Гроші можна використати для «поширення зв’язків і взаєморозуміння у галузі літератури і мистецтва між Швецією і Британськими островами». Сума премії - 7 000 фунтів - була використана для перекладу на англійську мову декількох п'єс А. Стрінберга і декількох романів шведських авторів, які без цієї підтримки навряд чи з'явилися б англійською мовою.

Письменник пережив Другу світову війну, під час якої активно боровся проти фашизму, і помер у своєму маєтку в Хартфордширі у віці 94 років.

5 сторінка. Творчий шлях Шоу-драматурга - це втілення ідеї про інтелектуальний реалістичний проблемний театр. «Його театр часто називають театром ідей, протиставляючи тим самим театру ситуацій і театру характерів. Таке протиставлення поверхневе... Безумовно, ідеї у Шоу - найважливіше. Але вони не виключають ані цікавих характерів, ...ані оригінальних, неочікуваних сюжетних колізій і ситуацій, що дивують і хвилюють. Просто у драматурга є своя система пріоритетів, де психологічна складність і виписаність характерів, емоційна насиченість поступаються місцем думці, підпорядковуються їй» (за К. Шаховою). Складові театральної техніки Шоу-драматурга генетично пов'язані з ібсенівською драматургією: прийоми аналітизму, характерні форми дискусій, антитеоретичність думок, загострених до парадоксальності. Проте на відміну від інших представників «нової драми» («серйозних драматургів» А. Стріндберга, А.Чехова та ін.), Б. Шоу вважав, що про серйозне можна говорити «смішно, дотепно, парадоксально»: «...Хіба треба виганяти гумор і сміх? Уявіть, що світ є лише одним із Господніх жартів. Невже через це ви менш старалися б перетворити його з поганого жарту на хороший?»

Головне завдання театру - активно впливати на глядачів постановкою проблеми. У цьому Б. Шоу був послідовником ідей Г. Ібсена. Драма мусить бути «фабрикою думки», дискусією, яка не закінчується останніми словами п'єси. «Відкритий фінал» мав спонукати глядачів до роздумів, інтелектуального осмислення, самостійних пошуків відповідей на запитання, що звучали (прямо чи завуальовано) зі сцени. Драматург відмовляється від традиційної структури п'єси (зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка), пропонуючи власний варіант - зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка, «відкритий фінал», дискусія. Шоу перетворює п’єси в дискусії, що беруть початок із актуальних проблем сучасності: «Будь-яка соціальна проблема, що виникає із протиріччя між людським почуттям і навколишньою дійсністю, дає матеріал для драми», «як Шекспір і Мольєр, я беру все, що трапляється мені під руку, і потім осучаснюю, насичую... сьогоднішнім змістом». Це протиріччя і створює «драматичний конфлікт, який виявляється в гострому зіткненні брехливих уявлень про життя із справжнім його розумінням», «побудований не навколо вад людини, ...а навколо зіткнення різних ідеалів».

Драматург віддав перевагу жанру трагікомедії, як одному із засобів загострення проблеми, дискусії і активізації у глядача інтелектуального усвідомлення.

6 сторінка. П'єсу "Пігмаліон" Бернард Шоу назвав "романому п'яти актах". Як і більшість драматичних творів Шоу, "Пігмаліон" має коротку передмову під назвою "Професор фонетики" і розлогу після-мову, де розповідається про подальшу долю героїні -- лондонської вуличної квіткарки Елізи Дулітл. Написана в 1912-1913 роках, п`єса витримала 118 постановок. Бернард Шоу, працюючи над комедією, орієнтувався на античний міф про скульптора Пігмаліона, який вирізьбив скульптуру Галатеї. Вражений красою власного творіння, художник благає Афродіту оживити мармурову фігуру. Одухотворена Галатея стає прекрасною жінкою, щасливою дружиною Пігмаліона. Проте Шоу пародоксально переробив у своїй п'єсі давньогрецький міф. Галатея -Еліза, за задумом драматурга XX століття, ніколи не стане дружиною Пігмаліона-Хігінса. Щасливий кінець неможливий. Здійснюючи першу постановку, Шоу категорично забороняв акторам зображувати закоханість Елізи та Хігінса.

Драматурга цікавило зовсім інше -- трагічна неможливість для освітченої, талановитої, духовно багатої жінки, позбавленої капіталу, гідно влаштувати своє життя. Елізі-Попелюшці нічого не вартувало досконало володіти сучасною англійською літературною мовою, манерами і поведінкою світських панн, щоб бути схожою на герцогиню чи принцесу на будь-якому прийомі. Але її подальша доля залишається непередбачуваною.

Глибоко гуманні ідеї основи п'єси. Шоу вірить у невичерпний запас творчих сил, що криються в людях з народу. Бідність може спотворити людину духовно, зруйнувати її індивідуальність, але за сприятливих обставин все краще стрімко пробуджується. Так, батько Елізи -- сміттяр Альфред Дулітл, гротескно зображений Шоу, зненацька розбагатівши, блискуче виступає з лекціями перед вишуканою аудиторією. Постійно експериментуючи з характеристикою жанрових особливостей своїх п'єс, придумуючи найнесподіваніші визначення, Б.Шоу у більшості випадків залишався тим, ким він був за покликанням -- комедіографом. І "Пігмаліон" -- одна з його найкращих комедій. Тут вражають афоризмами діалоги персонажів, змінюють один одного гострі комедійні епізоди, парадоксально складаються взаємини героїв. П'єса "Пігмаліон" з дивовижною легкістю зазнавала найнесподіваніших метаморфоз, перетворюючись у твори інших видів мистецтв. Її сценічна історія є напрочуд багатою і різноманітною. Написана напередодні Першої світової війни, знаменита комедія англійського драматурга справила значний вплив на всю європейську культуру XX століття.

7 сторінка. Джордж Бернард Шоу – видатний англійський драматург, автор 56 пʼєс.

Йому вдалося вивести англійську драму із ідейного і художнього глухого

кута, в якому вона тоді знаходилася. Він надав їй соціальної гостроти,

проблемного характеру, яскравої соціально-парадоксальної форми. Ви

знаєте, що Б.Шоу прожив довге і плідне життя – 94 роки. Більше 70-и з них

він віддав літературі. Його пʼєси і зараз з успіхом ідуть на сценах театрів

всього світу.
Проглянь відео урок, ознайомся з життя і творчістю Б.Шоу, історією створення твору "Пігмаліон", та виконай літературний диктант

Літературний диктант

1. Джордж Бернард Шоу - лауреат … премії

2. Для Бернарда Шоу взірцем була творчість.....

3. Третій цикл п'єс Бернарда Шоу мав назву…

4. Другий цикл п'єс Бернарда Шоу мав назву…

5. За походженням Джордж Бернард Шоу був…

6. Перший цикл п'єс Бернарда Шоу мав назву…

7. Своє самостійне життя Бернард Шоу почав з … років

8. Б.Шоу вважається в Англії засновником…

9. Чудову освіту Б.Шоу здобув…

10.В основу сюжету твору Шоу „Пігмаліон” покладено…

11. Рік створення п’єси „Пігмаліон....

12. П`єса Шоу „Пігмаліон” входить до циклу?

Скласти інформаційне ґрона «Бернард Шоу —митець і особистість»

Увага! Підказка. Слова для грона Бернард Шоу: письменник, драматург, блискучий памфлетист, театральний та музичний критик, романіст, він завжди багато читав, подорожував і спілкувався, при цьому ставився з іронією і поблажливістю до людських вад і життєвих перешкод, мав неперевершений парадоксальний гумор, можливість здобуття особистістю внутрішньої краси й свободи.

Пишемо в зошит:

Двадцять сьоме березня.

Дистанційна робота.

тема : Б. Шоу «Пігмаліон»: ідеї одухотворення людини та життя засобами мистецтва, збереження національної культури, розвитку мови.

1. Перевірка змісту твору.
Відповісти на питання за змістом твору:

Чим займався професор Гіггінс?

ü До якого соціального прошарку належала Еліза?

ü Коли дівчина відчула себе гідною людиною?

ü Де відбувалося перше випробування Елізи як леді?

ü Хто був прихильним до ЕЛІЗИ, турбувався про неї?

ü Назвіть того, хто виграв парі.

ü Якою Гіггінс бачив долю ЕЛІЗИ у подальшому?

ü Чому Еліза розлютилася та втекла, коли «експеримент» скінчився?

ü Ким був Альфред Дулитл, батько ЕЛІЗИ?

ü Який дар він мав?

ü Хто сприяв тому, що батько ЕЛІЗИ розбагатів?

ü Чим планувала зайнятися Еліза?

2. Ознайомтесь з аналізом твору "Пігмаліон", та склади опорну схему конспект.

Автор назвав свій твір "романом у п'яти діях". Існувало декілька варіантів перекладу самого жанру: "роман-фантазія у п'яти діях", "сентиментальний роман у п'яти діях".

Жанр твору

Роман у п'яти діях
Епос	Драма
- опис героїв - поширені пояснення - приділено увагу психологічному стану персонажів - є авторська оцінка	- діалогічна структура - ремарки - "режисерська драматургія" (автор зазначив кожний сценічний рух героя)

В: синтез епічної і драматичної основ

Як і більшість творів Шоу, "Пігмаліон" мав коротку передмову під назвою "Професор фонетики" та велику післямову, у якій йшлося про подальшу долю головної героїні твору. Твір написаний у 1912-1913 роках, уперше поставлено на сцені віденського театру 1913 року. Англійська ж прем'єра відбулася у лондонському Театрі Його Величності 11 квітня 1914 року і витримала 118 вистав. Драматург сам був режисером власної п'єси; роль Елізи Дуліттл написав спеціально для Стелли Патрік Кемпбелл, професора Хіггінса грав відомий актор Герберт Бірбом Трі.

Тема твору - духовне пробудження людини за допомогою мистецтва слова, творчості.

Назва твору утвердило призначення людини-митця бути Творцем, служити своєю творчістю пробудженню духу людини.

Шоу подав не традиційну структуру: зав'язка - розвиток дії - розв'язка, а дещо змінює її: зав'язка - розвиток дії - "дискусія". У "Пігмаліоні":

1. експозиція - несподівана зустріч за випадкових умов двох героїв твору;

2. зав'язка - парі Пікерінга і Хіггінса щодо "створення герцогині з квітникарки";

3. розв'язка - "герцогиня бунтує проти професора".

Розв'язка у Шоу стала одночасно новою зав'язкою, початком дискусії. Автор створив дискусійну ситуацію, висунув конфлікт ідей, перетворив хід подій у сутичку протилежних життєвих позицій. П'єса мала відкритий фінал. Прозаїк вважав, що п'єса повинна мати "відкриту" кінцівку, спонукати читача до відповіді на поставлені запитання, до обговорення проблеми. Автор не дав глядачам однозначної відповіді, не показав щасливого фіналу.

Особливості поетики Б. Шоу у п'єсі "Пігмаліон":

- основні художні засоби - парадокси і дискусії;

- засоби комічного поєдналися з реальним трагізмом буття суспільства і духовно багатої людини, якій не було місця в оточуючому світі;

- найбільший парадокс - людина.

Бернард Шоу прагнув створити проблемний інтелектуальний театр, і п'єса "Пігмаліон" стала шедевром його творчої майстерності.

Сюжет твору був іронічною, а часом і пародійною стилізацією давньогрецького міфу про Пігмаліона та Галатею. Відповідно до античного міфу Пігмаліон був великим скульптором, жив на Кіпрі багато віків тому і ненавидів жінок і шлюб. Якось він вирізьбив із слонової кістки статую дівчини небаченої краси. Мов жива, стояла ця статуя у майстерні. Здавалося, що вона дихало і ось-ось почне рухатися. Чоловік закохався у чарівну скульптуру і почав молити богиню кохання Афродіту оживити Галатею. Побачивши, як щиро кохав скульптор, Афродіта оживила його витвір. Га-латея стає реальною прекрасною жінкою, Пігмаліон одружився з нею, у них народилися діти.

Але Шоу далекий від думки про відтворення образів і ситуацій античного міфу, навпаки, вони парадоксально змінені в його п'єсі У ролі Галатеї постала неосвічена дівчина Еліза Дуллітл, що торгувала квітами, а роль скульптора грав професор фонетики Генрі Хіггінс.

Головна колізія твору: професор Хіггінс разом зі своїм другом полковником Піке-рінгом взявся навчити Елізу правильної англійської мови і манер настільки добре, що ніхто не зрозумів її від герцогині. Еліза виявилася здібною ученицею і не тільки навчилася доброї вимови та манер, але й змінилася духовно. Але Шоу показав трагічну неможливість талановитої, духовно збагаченої та освіченої жінки достойно владнати своє життя без належного капіталу. Драматург декілька разів змінював фінал п'єси: спочатку Еліза рішуче залишила Хіггінса, щоб більше ніколи не повернути до нього; згодом у післямові автор сказав про те, що Еліза могла вийти заміж за Фредді Ейнсфорд Хіллі та за матеріальної підтримки Хіггінса і Пікерінга відкрити квітковий магазин. Зрештою виник ще один варіант фіналу: Еліза повернулася до Хіггінса, але не як дружина чи коханка, а як приятелька, їхні стосунки суто ділові, дружні.

Центральним сюжетним мотивом "Пігмаліона" став мотив пробудження людини.

Образ Хіггінса - це варіація на тему "художник". Діяльний, жвавий, всюдисущий Хіггінс сповнений тієї творчої зацікавленості, без якої неможлива будь-яка творча діяльність. Він не мав особливого шанування до буржуа. Для нього всі люди рівні, без поділу на класи. Саме тому так сміливо береться він довести, що за три місяці квіткарка стане герцогинею. Професор зважився на експеримент і докладав всіх зусиль, щоб довести правильність власної істини. Герой порівняв себе із творцем - Богом. Фонетичний експеримент Хіггінса, по суті, здійснився за принципом "людина для фонетики", а не "фонетика для людини". Хіггінс не думав про те, що буде після того, як казковий сон скине свої чари, і

Галатея прокинеться. Природні сили, що були приспані в Елізи, виявилися набагато більшими, ніж на це міг розраховувати професор фонетики. Хіггінс прирівняний автором до Пігмаліона.

Професор Хіггінс

Пігмаліон

1)Він навчав мови Елізу, допоміг зрозуміти світ мистецтва, хоча так, як і Пігмаліон, ненавидів жінок

2) Еліза майже нічого не змінила в поглядах професора, і він не збирався змінюватися сам

3) Він не відчував відповідальності за долю людини, його захоплювали вищі ідеї, результат експерименту

1) Галатея змінила Пігмаліона, її краса розбудила в його душі завмерлу струну кохання

Професор Хіггінс - людина науки, для якої не існувало іншого життя. Він - аристократ, але його манери не аристократичні, експериментатор, але без відповідальності за долю піддослідного. Водночас це порядна людина, адже він не обіцяв Елізі чогось більшого, а мови і манер він її навчив.

Еліза стала гідним суперником Хіггінса. Вона сповнена гордощів, самоповаги. Опановуючи мову, Еліза засвоїла також і навички правильного мислення, що допомагало їй мати власні судження про життя. Вона вважала, що її шлях до герцогині розпочався тоді, коли полковник Пікерінг назвав її "міс Дуллітл", коли він виявив до неї увагу: зняв капелюх, відчинив двері, адже "різниця між леді і квітникаркою полягала не в тому, як вона поводиться, а в тому, як до неї ставляться".

Еліза в розпачі, перед нею зрештою постала жорстока істина - здобувши манери й вимову герцогині, вона не знайшла собі місця серед аристократії, коло цих людей її не прийшло; і від свого класу Еліза вже відірвана, вона не стане тією простою "нетіпахою", якій так весело було жити на світі.

Таким чином, розпочавши з проблем фонетики, автор вивів читача на проблему особистості, її духовного розвитку. Він зазначив, що навіть освічена, розумна людина навряд чи змогла б вийти за межі свого соціального стану. А якщо і знайшла у собі сили для цього, то це процес непростий і болісний.

Парадокс у творі - це основний засіб постановки проблеми. Шоу сказав, що його парадокси відтворили дійсність, що парадоксальні не його п'єси, а саме життя. Письменник тільки допоміг це побачити.

Висновок до твору: драма не про кохання, а про силу творчості, про духовне пробудження людини під впливом мистецтва, про можливість здобуття особистістю внутрішньої краси й свободи.

3.За допомогою буктрейлерів, Скласти опорну схему «Еволюція перетворення Елізи»

Початок схеми, продовж речення :
Квіткарка –..........

Дівчина, яка навчається –.........

Дівчина, яка має успіхи у навчанні, добрий слух –.......

Чудова учениця, «леді» -..........

Людина – здатна мислити,...........................

Творча робота.Підготувати презентацію про сценічну долю комедії «Пігмаліон» АБО презентацію «Відтворення міфу про Пігмаліона у живописі»

Виконайте тістові завдання за творами Ібсенна те Б.Шоу за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1fjFYpj1v4NCB74Q1v_1b104G6SNjDAGMx1Xi4-LS-Ms/edi

Пишемо на аркуші:
Контрольна робота №5. Твір – роздум про долю жінки в

творах драматургів.

Теми (на вибір) :

1.Особливості становища жінки у п' єсі"Ляльковий дім"

2.Особливості становища жінки у п' єсі"Пігмаліон"

Схарактеризуйте один із образів.

3.Спрогнозуйте подальше життя Елізи Дулітл.

4. Спрогнозуйте подальше життя Нори Хельмер.

Підказка.

Нора страшенно боїться, що її таємниця буде розкрита, але змушена вдавати щасливу дружину - "лялечку". Власне, цей глибокий контраст між зовнішньою поведінкою і справжніми переживаннями героїні і лежить в основі п’єси.

Б. Шоу в творі "Пігмалеон" навмисно обирає героїнею квіткарку Елізу Дулітл, яка перебуває на самому дні англійського суспільства. У такий спосіб драматург полемічно загострює один із головних парадоксів, покладений в основу п’єси. Він береться довести, що різниця між вуличною квіткаркою і герцогинею «полягає лише у вимові». Цей висновок сприймався за часів Б. Шоу як парадокс і був своєрідним запрошенням глядачів пошукати відповідь на складне запитання: чим відрізняються одні люди від інших?

Як підготуватися до написання твору-роздуму про героя"

1. Твір має складатися з трьох частин:

Результат пошуку зображень за запитом "малюнки школа"

- вступу;

- основної частини;

- висновків.

2. Вступ може складатися з 2-3 речень, які б підводили до основної частини. Це можуть бути речення про письменника, його твори, про твої уподобання.

3. Основна частина – найбільша за розмірами. В ній розкривається тема твору. Схаратеризувати образ героїні

В основній частині викладай свої думки та обов’язково аргументуй їх. Намагайся уникати простого переказу епізодів твору. Свої думки можеш підтверджувати цитатами.

4. Висновки (2-3 речення). У завершальній частині твору зроби емоційний обгрунтований висновок щодо твого ставлення до героя, про якого пишеш.

5. Спочатку напиши твір на чернетці.

6. Використовуй тільки ті слова, значення яких ти знаєш. Уникай повторення одних і тих самих слів.

7. Прочитай написане, перевір зміст, послідовність викладу, грамотність, використання розділових знаків.

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Шановні учні! НАГАДУЮ! Протягом тижня ви опрацьовуєте 2 урока як з російської мови, так із зарубіжної літератури.

1.Виконуєте всі завдання за темами.

2.Роботи виконуйте в робочих зошитах (з мови та літератури).

3. Виконані роботи тижня,тести-онлайн,виконанні завдання фотографувати і присилати на електронну адресу:efomenko1608 @gmail.com

Пишемо:

Перше квітня.

Дистанційне навчання

Тема: М.О. Булгаков. Українські сторінки життя і творчості Булгакова. М.О. Булгаков і влада. Трагедія митця.

1.За поданими інформаційними картками, матеріалом підручника,

відео роліком визначити зміст і напрям кожного із запропонованих тематичних векторів у становленні М. О. Булгакова як талановитої та неординарної особистості.

2. Продовжи речення .(запиши у зошит)

Інформаційна картка № 1.

Київ, дружна родина → відчуття родини, любов до мистецтва, повага до людини, почуття гідності, честі як основний моральний критерій оцінки майбутніх героїв...→

Інформаційна картка № 2

Освіта → любов до літератури, театру, працелюбність, загострене почуття незалежності, самостійності, бажання стояти осторонь політичної боротьби, протест проти насильства.......→

Інформаційна картка № 3

Улюблені письменники → традиції російської літератури романтизму й реалізму, філософське осмислення вічних проблем, фантастика, містика......→

Інформаційна картка № 4

Літературна творчість → усвідомлення цінності людського життя, сатиричне зображення дійсності, приреченість російської соціалістичної революції з її ставкою на неосвічені пролетарські маси, звернення до вічних питань людського буття, проблем духовної деградації суспільства в культурно-історичному контексті...→

Інформаційна картка № 5

Влада і митець → «внутрішня еміграція» письменника, загострене почуття власної гідності, прагнення понад усе бути вільною людиною, сміливе викриття вад державної системи, протест проти абсурдного соціального устрою, проти насильства....→

Дидактична вправа «Портрет митця»(запиши у зошит)\
«Михайло Булгаков — це… гідність, неординарність, незалежність думки, вільнодумство, критичний погляд, шляхетність, загострені відчуття…».
Прочитати повість М. Булгакова “Собаче серце”». АБО
Перегляньте фільм "Собаче серце" за посиланням: (раджу залучити батьків,важаю, ім також буде цікаво переглянути цей фільм)
https://www.ivi.ru/watch/sobachie_serdce/31952
Шедевральные высказывания профессора Преображенского

ПИШЕМО:
Третє квітня.
Дистанційне навчання.
Тема:Повість «Собаче серце» як метафора соціальних

експериментів революційної доби

І Експрес-тест (1 правильна відповідь – 2 бали)(запиши у зошит)

1 Назвіть роки життя М. Булгакова.

а) 1891 – 1941

б) 1890 – 1940

в) 1891 – 1940

2 Де народився М. Булгаков.

а) у Києві

б) у Москві

в) в Одесі

3 Які риси характеру йому перейшли від батька?

а) працьовитість;

б) уміння завжди го

в) енергійність та нескореність

4 Яку професію здобув М. Булгаков у Київському університеті?

а) учителя;

б) лікаря;

в) юриста

5 Хто з письменників був прикладом для наслідування для М. Булгакова?

а) Т.Г. Шевченко;

б) І.Я. Франко;

в) М.В. Гоголь

6 У якому творі М. Булгаков розповів про страшний експеримент над людиною?

а) «Біг»

б) «Собаче серце»

в) «Записки юного лікаря»

ІІ.М. Булгакова – повість «Собаче серце», в основі якого знаходиться

експеримент відомого вченого. Ми повинні з вами зрозуміти моральну сутність

цього експерименту та його наслідки.

Повість «Собаче серце» М. Булгакова написана у 1925 році, але опублікована тільки в 1987 році, це шедевр булгаковської сатири.

Давайте згадаємо, що ми називаємо сатирою?

Словникова робота.

Сатира - (від лат. satira, від satura - суміш, усяка всячина) - різновид смішного,

комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в

осудливому осміянні негативного - суспільних явищ, людських вад тощо.

Гумор - художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на

зображенні чого-небудь у комічному вигляді.

Жанр – фантастика, сатиричний памфлет

Основний конфлікт повісті – між професором Преображенським та його

витвором – Шариковим.

Композиція – 8 глав та епілог. Композиція кільцева (Шариков знову стає

Шариком).

Чому саме так побудована повість? (Професор Преображенський вважає, що не

слід дурити природу, все одно все повернеться назад)

Експеримент – науковий дослід

Гипофіз – железа у мозку, яка впливає на зріст, обмінні процеси в організмі.

Євгеніка – наука про «покращення людської породи», спиралася на висновки

генетики 20-х років ХХ століття.

Еволюція – розвиток

ІІІ. Перегляньте буктрейлер та ознайомтесь зі змістом твору

4.Занурення в текст(знати відповіді на питання)

Коротко перекажіть зміст повісті.

- Опишіть професора Преображенського словами Шарика?

- Чим займався професор?

- Яке ставлення професора до змін у країні?

- Яке слово вживає професор, характеризуючи стан післяреволюційної країни.

- Що приніс Шариков у дім професора?

- Чи вважаєте ви професора експлуататором?

- Опишіть квартиру, в якій живе професор.

- З якою метою професор підібрав безпритульного собаку на вулиці?

- У чому полягає суть експерименту професора Преображенського?

- Яким письменник показує професора перед операцією?

Опишіть, яким було життя пса Шарика на початку повісті?

- Як пес показує свою вдячність професору Преображенському з їжу? (Наведіть

приклади з тексту)

- Як поводить себе Шарик у квартирі професора?

- Дайте характеристику Климу Чугункіну (Алкоголік, злочинець)

- Який орган Клима Чугункіна пересаджує професор Шарику?

- Який результат дала операція?

- Чи на такий результат розраховував професор?

- Як Шарик стає Шариковим?

- Які перші слова вимовляє Шарик?

- Що приносить у дім професора Шариков?

- Чому Шариков знаходить собі саме таку роботу? Що залишилося в нього від

собаки?

- Як у решті решт Шариков вчиняє з професором? (Доносить на нього)

- Чи міг Шариков бути іншим?

- Який ми можемо зробити висновок?

(Професор і сам розуміє, що з Клима міг вийти саме такий собі нахабний,

невихований, агресивний тип. І навіщо нам таким чином творити людину, якщо її

кожна жінка може народити).

- Чи розчарований професор своїм експериментом?

Виведемо таку логічну формулу двох експериментів:

Шарик → Шариков → розруха в домі професора

Пролетаріат → хазяїн життя → розруха в країні

- Виходячи з цієї формули зробіть будь ласка висновок, яким був задум М.

Булгакова?

(Не можна, та й потреби немає з собаки робити людину, як і не слід із

неосвіченого пролетаріату робити «господаря життя», бо результат як

генетичного експерименту, так і соціального призводить до розрухи)

- Яким прийомом скористався автор? (Алегорія)

Алегорія - троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою

конкретного образу.

Підсумок. Цей науковий фантастичний експеримент, описаний у повісті

М. Булгакова, заснований на алегорії. Учений повинен нести відповідальність за

свій експеримент.

Твір розглядається як алегорія трансформації всього радянського

суспільства під час революції як застереження про небезпеку людського

втручання у справи природи.

Повість «Собаче серце несе в собі чіткий авторський погляд на те, що

відбувалося в країні в 20-30-х роках ХХ століття. Цей експеримент називався

будівництвом соціалізму. З усього видно, що автор сприймав цей експеримент\

цілком критично і скептично, тому повість набула жанру сатири. На думку М.

Булгакова, нова радянська людина – це симбіоз бродячого собаки та алкоголіка.

РУССКИЙ ЯЗЫК.

ПИШЕМ:

Третье апреля.

Дистанцонное обучение.

ТЕМА: Стили речи. Многостилевой характер художественного текста.

Рассмотрим сферы употребления стилей речи.
Поговорим об основных жанрах стилей речи.
Что такое стиль? Нам приходится слышать это слово довольно часто: стиль писателя, стиль архитектуры… И даже «Будь стильным!» Получается, что стиль – это определенная манера поведения, письма, творчества, совокупность внешних отличительных признаков чего-либо.

речи тоже есть свои стили – так называемые функциональные стили. Они называются так потому, что функции у них разные. Рассмотрим критерии, на основе которых выделяются стили речи.
Первый критерий – это сфера употребления. Стили речи охватывают все сферы жизни человека, при этом у каждого стиля – своя «специализация». Важно знать, где и когда употребляется стиль.
Цель употребления. Мы уже сказали, что для каждого стиля характерна своя функция. Важно знать также, зачем употребляется стиль.
Используемые средства. Цель в каждом из стилей достигается при помощи своих языковых средств.
Наконец, для каждого из стилей характерны свои жанры.

Итак, в русском языке выделяются следующие стили:
·                   научный,
·                   официально-деловой,
·                   публицистический,
·                   художественный,
·                   разговорный.
Первые четыре стиля при этом являются книжными. Поэтому разговорный как бы противостоит им.
Первым стилем, который мы рассмотрим, будет научный стиль. Целью научного стиля является сообщение информации и предоставление доказательств истинности этой информации. Сферой применения, конечно, является наука.
Для научного стиля характерны точность, логичность, доказательность.
В текстах этого стиля не должно быть эмоций. Зато там часто встречаются термины, общенаучные слова, а также абстрактная лексика.
Жанры научного стиля хорошо вам знакомы. Это доклад, учебник, лекция, монография и так далее.

Примером научного стиля в Интернете являются, например, статьи из широко известной Википедии – свободной электронной энциклопедии.
Приведем пример текста в научном стиле.
Существует несколько гипотез происхождения традиции дарить цветы женщинам. По предположениям некоторых ученых, данная традиция связана с лекарственными свойствами растений. Возвращаясь с охоты, таким образом, древний человек приносил домой не только добычу, но и листья, цветы, пыльцу и т.д.
Обратите внимание на некоторые специфические выражения. В первом предложении мы можем увидеть еще одну особенность научного стиля: существительные в форме родительного падежа стоят друг за другом.
Перейдем к характеристике официально-делового стиля. Его цель – прежде всего информировать, довести до сведения. Сфера его применения – законодательство, делопроизводство, поскольку именно при помощи официально-делового стиля государство и предприятия общаются с людьми.
Признаки этого стиля – точность, стандартизированность, императивный – то есть, приказной – характер, отсутствие эмоциональности.
Речь официально-делового стиля – клиширована. В ней встречаются аббревиатуры, сложносокращенные слова. Материал обязательно должен быть изложен стандартно.
К жанрам официально-делового стиля относятся закон, приказ, постановление, справка, протокол, характеристика и т. д.

В качестве примера официально-делового стиля сочиним протокол.
8. 03 в 18.00 гр. Иванов Иван Иванович 1976 г. р. был обнаружен рвущим цветы на клумбе возле дома по адресу ул. Цетральной, д. 43. После задержания гр. Иванов пояснил, что рвал цветы с целью поздравить с праздником свою супругу, гр. Иванову Инессу Игоревну. На вопрос, по какой причине им была выбрана клумба возле здания РОВД Заводского района, гр. Иванов ответить не смог.
Задержание провел сотрудник РОВД Заводского района мл. лейтенант Сидоров С. С.
Отметим обороты, которые характерны для официально-делового стиля. Заметим, что в нашем документе есть и сокращения, и аббревиатура.
Одним из признаков официально-делового стиля являются канцеляризмы – слова и обороты речи, характерные для деловых бумаг и документов. Это такие обороты, как довести до сведения, оказать помощь, имеет место, вышеуказанный, в связи с распоряжением и так далее.
Канцеляризмы не следует употреблять за пределами официально-делового стиля.
Фраза «Мы собирались пойти с другом в лесной массив с целью собирания грибов» − разумеется, звучит нелепо и смешно.
Именно поэтому в литературе канцеляризмы часто становятся основой для пародий. С их помощью авторы пародируют чиновников, окончательно разучившихся говорить без рабочих штампов.
Умерщвление произошло по причине утонутия (А. Чехов).
Дело об изгрызении плана оного мышами (А. Герцен).
Дело о влетении и разбитии стекол вороною (Дм. Писарев).

Поговорим теперь о публицистическом стиле. Его цель – не только сообщить, но и убедить, воздействовать на массы, сформировать определенное отношение человека к происходящим событиям. Сфера применения этого стиля – средства массовой информации.
Признаки публицистического стиля – логичность, эмоциональность, образность, оценочность.
В текстах этого стиля мы можем встретить слова с общественно-политическим значением (кризис, гуманизм, гласность).
Его жанры – статья, очерк, фельетон, репортаж, интервью.

В качестве примера публицистического стиля сочиним небольшую заметку по поводу уже известных нам событий.
Тюльпановый конфуз
На что только не идут наши мужчины, в своем стремлении поздравить любимым с праздником! Некого Иванова И.И. это стремление, например, привело прямиком на клумбу Заводского РОВД. Поступок отважный, никто не спорит. Однако вряд ли умный и рыцарственный. С учетом штрафа, который придется уплатить Иванову И.И., тюльпаны ему обошлись гораздо дороже, чем в магазине или цветочном киоске! Будем надеяться, никому не захочется повторить такой вот «подвиг».
Отметим эмоциональность текста и его оценочность.
Перейдем теперь к художественному стилю, целью которого является передача мыслей и чувств автора, а также воздействие на читателя. Художественный стиль используется в художественной литературе.
Для него характерны образность и выразительность. Художник слова может использовать все богатство и разнообразие лексики, средства любого из стилей.
С жанрами художественного стиля вы знакомились на уроках русской литературы: это роман, повесть, рассказ, эпиграмма, поэма, трагедия, комедия – и остальные жанры, с которым вы наверняка встречались.

В качестве примера художественного стиля создадим небольшую зарисовку.
Тюльпаны для Инессы
Тюльпаны! Это слово пело в его душе. Не пафосные розы, не робкие незабудки, а именно тюльпаны – свежие, яркие, пахнущие юностью и весной.
«Вот достойный подарок», - произнес он раздумчиво. Казалось, цветы улыбнулись в ответ десятками алых губ, так похожих на губы той, кому они предназначались. Словно завороженный, он протянул руку к бархатным стеблям…
Отметим большое количество определений в этом тексте. Здесь есть и метафоры, и сравнения.
Последний стиль, который нам предстоит охарактеризовать – разговорный. Цель этого стиля – непосредственное общение между людьми. Он употребляется в неофициальной обстановке.
Разговорная речь обычно – емкая, красочная, экспрессивная, живая.
Нередко в ней используется разговорная и просторечная лексика. Речь сопровождается жестами, мимикой.
Разговорный стиль встречается обычно в диалогах. А еще – в личной переписке, записях, телефонных разговорах.

Приведём пример разговорного стиля, причем используем уже известную нам тему.
− А что я… да я вообще просто поздравить жену хотел! Ну, вижу, − цветы. Красиве́е, чем у нас в мага́зине. Думаю – чего там, раз есть цветы, то можно брать! Да кто ж знал-то, что их нельзя рвать на клумбах в городе? Обалдеть можно!
Слова красиве́е и мага́зине – примеры неправильной постановки ударения, которая встречается в просторечии. Правильно – краси́вее и магази́не. Еще в нашем примере присутствуют слова-паразиты. А обалдеть – это просторечное слово.
Что же нам требуется запомнить?
В русском языке выделяются следующие стили:
·                   научный,
·                   официально-деловой,
·                   публицистический,
·                   художественный,
·                   разговорный.
Эти стили различны по функциям, сфере употребления, средствам выражения и жанрам.
Как просто различить стили речи?
Если текст словно прочитан лектором или списан из учебника – это научный стиль.
Если это – текст распоряжения или заявления, под которым так и хочется поставить печать – это официально-деловой стиль.
Если мы легко можем вообразить текст на странице газеты – это публицистический стиль.
Текст принадлежит художественному произведению? Стиль – художественный.
Наконец, если перед нами хорошо знакомая нам повседневная речь – перед нами разговорный стиль.

Смешивать различные стили и ошибаться со сферой их употребления крайне нежелательно. Вопросы правильного использования стилей речи регулируются стилистической нормой.
Предприятию на постоянную работу требуется классный специалист.
Мой друг не пишет мне за неимением времени.
Мы рассмотрели основные особенности стилей речи, и это нереально круто.
Все эти предложения содержат стилистические ошибки, поскольку средства различных стилей в них смешиваются.

2.ЗАКРЕПИМ, ЕЩЕ РАЗ О ТЕКСТЕ, о СТИЛЯХ РЕЧИ.

3. Составьте таблицу " Функциональные стили языка" по плану:(это колонки таблицы) .Записать в тетрадь

Сфера употребления стиля.
Цель употребления стиля.
Лексические особенности стиля.
Характерные черты стиля.

4. Объясните орфограммы и пунктограммы.( то есть выделить графически орфограмму) Определите стиль речи, тип речи, назовите тему текста и основную мысль. Ответ аргументируйте.

О пользе знаков препинания.

Человек пот…рял запятую стал боят…ся сложных предложений. Искал фразы попроще. За (не) сложными фразами пришли (не) сложные мысли.

Потом он пот…рял знак восклицательный и начал г…ворить тихо, с одной интонац…ей. Его уже (не, ни) чего (не) радовало и (не) возмущало он ко всему относился без эмоц…й.

Затем он пот…рял знак вопросительный и перестал зад…вать всякие вопросы, (ни) какие события (не) вызывали его любопытства где бы они (ни, не) происходили - в космосе на Земле или даже в со…стве( н,нн)ой квартире.

Еще через пару лет он пот…рял двоеточие и перестал об(ъ, ь) яснять людям свои поступки.

К концу жизни у него остались только кавычки. Он (не, ни) высказывал (не,ни) одной со…стве(н,нн)ой идеи, он все время кого(..)нибудь ц..тировал- так он совсем разучился мыслить и дош..л до точки.

Берегите знаки препинания!

ПИШЕМ:

Третье апреля.
Дистанционное обучение.

Тема:Типы речи. Особенности строения типовых фрагментов текста: рассуждение (комментарий к высказанному мнению, обобщение, подведение итогов).

ПОВТОРИМ:

Каковы основные признаки текста?

(Законченность, смысловая цельность, тематическое и композиционное единство частей, грамматическая связь между предложениями)

Что может служить средством связи в тексте?

(повтор слов, синонимы, антонимы, союзы, союзные слова и частицы в начале предложений, личные и указательные местоимения, глаголы в одних и тех же формах вида и времени, неполные предложения, обращения, прямой и обратный порядок слов),

Какие виды связи между предложениями выделяются в текстах?

(Параллельная связь и цепная связь).

1.В синонимических рядах слов определите, в каких стилях речи они могут употребляться

глазник – окулист (разговорный, научный)
врун – лжец ( ...)
нехватка – дефицит (......)
развлечение – потеха (........)

2. А) А утром всё так же ревело седое и мглистое море и вдали взлетали и окунались в воду доски, брёвна и вырванные с корнем деревья.

Б) Иногда срывался шквал… В) Дом скрипел, сами собой открывались и захлопывались двери, на разные голоса пели печные трубы, и бродячие псы, ночевавшие на веранде, начинали скулить от страха.

- Верно или неверно утверждение? Это текст. А как вы считаете?

- Почему это не текст? Обоснуйте своё мнение.

- Что нужно сделать, чтобы эта запись стала текстом?

- Итак, расположите предложения в правильной последовательности так, чтобы получился текст. .

(ответ записать только буквами: )

- Какие признаки текста вам известны?

- Что такое абзац? Сколько в этом тексте абзацев? Почему?

- Что такое микротема? Сколько микротем можно выделить в тексте?

- Что такое абзацный зачин?

- Объясните постановку знаков препинания. Постройте схему второго предложения.

- Определите тип речи и стиль текста. Докажите.

3.Ознакомтесь с видео уроком "Типы речи", составь схему "Типы речи"

за планом: 1.Название типов речи.2.Понятие(что собой представляет).3.Особенности типов речи.4 .Вопрос, на который отвечает текст данного типа речи

4.-Определите к каким типам речи относятся тексты.(записать в тетрадь только тип речи.)

1)Всегда скромна, всегда послушна,

Всегда, как утро весела,

Как жизнь поэта простодушна,

Как поцелуй любви мила,

Глаза как небо голубое,

Улыбка, локоны льняные,

Движенья, голос. Легкий стан,

Все в Ольге…

2) Жители начали присягать. Они подходили один за другим, целуя распятие и потом кланяясь самозванцу. Гарнизонные солдаты стояли тут же. Портной, вооруженный тупыми своими ножницами, резал у них косы. Они, отряхиваясь, подходили к руке Пугачева, который объявлял им прощение и принимал в свою шайку. Все это продолжалось около трех часов.

3) Выбор рассказчика продиктован стремлением А.С.Пушкина объективно представить развитие исторических событий.

Важную роль играет принадлежность Гринева к «старой» дворянской семье, где слова честь и дружба не разделяются. Соображения чести для отца Гринева стоят на перовом месте. Он напутствует сына: «Береги платье снову, а честь смолоду».

Имеет значение и возраст Гринева. Ему семнадцать лет. Он не испорчен обществом, руководствуется общечеловеческими соображениями больше, чем социальными оценками. Для него важен сам человек, а не его принадлежность к какому-либо сословию. Об этом свидетельствует, например, его уважение и отношение к Пугачеву.

И, наконец, Гринев – человек средних способностей, судит неглубоко, не делает далеко идущих выводов. Читатель порой видит дальше и подозревает о большем, чем сам Гринев.

Такой рассказчик не станет искажать факты, и его повествование будет максимально правдивым.

1.К какому типу речи относится текст?

2. О чем текст?

3. Какова авторская позиция текста?

4. Разделите текст на смысловые части: тезис, аргументы, вывод.

5. Сколько аргументов приведено в доказательство тезиса?

6. Можно ли их считать убедительными?

Контрольная карточка № 1

Что такое основная мысль текста?
Выпишите глаголы, укажите их вид и время.
Сделайте синтаксический разбор 4 предложения.
Определите тему, основную мысль и тип текста.

«Что я увидел из окна»

На улице раздался отчаянный визг. Я подошел к окну. У соседнего дома высоко на старой лиственнице сидела кошка, а внизу бегала огромная черная собака. Она целых полчаса не отходила от дерева и не давала кошке слезть . Вскоре из дома вышел старик и отогнал собаку. Но кошка ещё долго сидела на дереве и смотрела в ту сторону, куда ушёл её враг.

10 клас

9 клас

Прохання! Виконати всі контрольні роботи. Завдання для контрольних робіт знайдете в блозі.

П 'ЯТНАДЦЯТЕ КВІНЯ.

ТЕМА: Повість «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби .

.1.Усно відповісти на питання:

Виконання завдань Складіть таблицю за текстом повісті. Порівняйте Шарикова з Шариком. Заповніть таблицю.(записати у зошит)

Складіть таблицю за текстом повісті. Порівняйте Шарикова з Шариком. Заповніть таблицю.(записати у зошит)

Виконані роботи тижня,тести-онлайн,виконанні завдання фотографувати і присилати на електронну адресу:efomenko1608 @gmail.com

22.04. 24. 04.

4.Скласти план або схему «Образ Шарикова в повісті «Собаче серце». за пропонованим матеіалом:

13.05. Російська мова.

1.Повторение изученного материал по теме "Бессоюзные сложные предложения"

Новый раздел ТЕКСТ. ЛИНГВИСТИКА ТЕКСТА

ТЕМА : 1.Содержательно-композиционная организация текста.

Основные понятия о тексте.

2.Текст . Средства и способы связи предложений в тексте. Единицы текста.

Практикум. Работа с текстом :

Пройти тестування за посиланням:

Опорна схема-конспект "Лялькового дому" Г.Ібсена"

Виконайте тістові завдання за змістом твору за посиланням:

Шановні учні! Протягом тижня ви опрацьовуєте 2 урока як з російської мови, так із зарубіжної літератур

1.Виконуєте всі завдання за темами.

2.Роботи виконуйте в робочих зошитах (з мови та літератури).

3. Виконані роботи тижня,тести-онлайн,виконанні завдання фотографувати і присилати на електронну адресу:efomenko1608 @gmail.com

Тема: Средства и способы связи предложений в тексте.

1. Повторение. «Интеллектуальная разминка»

Зарубіжна література

Виконайте тістові завдання за творами Ібсенна те Б.Шоу за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1fjFYpj1v4NCB74Q1v_1b104G6SNjDAGMx1Xi4-LS-Ms/edi

Теми (на вибір) :

1.Особливості становища жінки у п' єсі"Ляльковий дім"

2.Особливості становища жінки у п' єсі"Пігмаліон"

Схарактеризуйте один із образів.

1.Виконуєте всі завдання за темами.

2.Роботи виконуйте в робочих зошитах (з мови та літератури).

3. Виконані роботи тижня,тести-онлайн,виконанні завдання фотографувати і присилати на електронну адресу:efomenko1608 @gmail.com

Пишемо:

4.Занурення в текст(знати відповіді на питання)

Виведемо таку логічну формулу двох експериментів:

РУССКИЙ ЯЗЫК.

ТЕМА: Стили речи. Многостилевой характер художественного текста.

2.ЗАКРЕПИМ, ЕЩЕ РАЗ О ТЕКСТЕ, о СТИЛЯХ РЕЧИ.

Тема:Типы речи. Особенности строения типовых фрагментов текста: рассуждение (комментарий к высказанному мнению, обобщение, подведение итогов).

3.Ознакомтесь с видео уроком "Типы речи", составь схему "Типы речи"

Контрольная карточка № 1

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Страницы

Страницы

Виконання завдань

Складіть таблицю за текстом повісті. Порівняйте Шарикова з Шариком. Заповніть таблицю.(записати у зошит)