11 клас

Зарубіжна література

1. Знати зміст роману  А. Камю «Чума»

2. Схарактеризувати персонажів роману.

3.  Дослідіть образ лікаря Бернара Ріє.     Робочі матеріали

«На виглядроківтридцятип’яти. Зрістсередній. Плечистий. Обличчямайжеквадратне. Очітемні, поглядпрямий, вилицівипнуті. Ніс великий, правильноїформи. Волоссятемне, стрижетьсядуже коротко. Рот різкоокреслений, губи повні, майжезавждистиснені. Скидаєтьсячимось на сицилійського селянина — такийсамийзасмаглий, ізсинясто-чорною щетиною і до того ж завжди ходить у темному, а втім, цейомупасує».

Синробітника, з дитинствапройшов школу злиднів, присвятив себе служінню людям. Часто бачить смерть, але не ховається, а діє: «Потрібно бути безумцем, сліпимчинегідником, щобпримиритисяізчумою».

Чума мало щозмінює в думках і способіжиттяРіє — він як завше обходить хворих, страждає, коли помираютьпацієнти. Лікарстійко й послідовноорганізовуєлікарні, налагоджує карантин, керуєсанітарними дружинами.

Рієдужескромний, йогодратують похвали на свою адресу в пресі, по радіо: «У всійційісторіїмовайде не про героїзм… Мовайде про чесність… У моємувипадку вона полягає в тому, щобзайматисямоїм ремеслом»; «Я не знаю, що мене чекає, що буде по всьомуцьому. Зараз є хворі, і треба їхлікувати. Роздумувати вони будутьпотім, і я з ними також. Але найпильніша справа — лікуватиїх. Я бороню їх як умію, та й усе».

Автор звеличуєщоденну, виснажливу, непоказну, негероїчну, скоріше, буденнуборотьбулікаряізчумою. Але в ційщоденнійпраці — боротьбі за кожнулюдину — справжнійтрагічнийстоїцизм та героїзм.

Дослідіть образ заїжджогожурналістаРаймонаРамбера.

Робочі     матеріали   Паризький репортер Рамбер, якиймав за плечимабагато пережитого, включаючигромадянськувійну в Іспанії, опинився в епіцентрічумивипадково. З Ораном йогонічого не пов’язувало, десь далеко за морем на ньогочекалакоханажінка, спокій, ніжність. «Вибратися будь-що, вибратисяізцих чужих стін, ізцієїпастки, поставленої долею», — розмірковуєРамбер, одержимийдумкоютікати, незважаючи на карантин. ХочлікарРіє і розумієРамбера, говорячи, що «немає на світі таких речей, зарадиякихвартобуло б відвернутисявід того, кого любиш», але не допомагаєйому. Коли Рамбер усе-таки знаходитьможливістьвибратися з міста, вінраптововідмовляєтьсявіднамірувтекти й приєднується до роботисанітарних дружин, бо «соромно бути щасливому одному». «Я колись думав, що чужий у цьомумісті і щомені у вас нічогоробити. Але тепер, коли я бачив те, щобачив, я відчуваю, що я тежтутешній, хочу я того чи не хочу. Цяісторіястосуєтьсяоднаково нас усіх», — зізнаєтьсяРамбернаприкінцітвору. Автор підводить нас до висновку, щолюдинавідповідальна за все, щовідбуваєтьсянавкруги, навітьякщобезпосередньоїїце не стосується.

  Дослідіть образ Тарру.

Робочіматеріали

Син прокурора, Таррувідрікаєтьсявідблагополуччя, сімейного затишку, чудовоїкар’єризарадипошукуправди й справедливості. Спочаткувін активно втручався в політику, і «не булотакоїкраїни в Європі», де б він не брався за зброю на захистзнедолених: «Я думав, що те самесуспільство, де я живу, ґрунтується на смертнихприсудах, отже, борючисьпротинього, я борюся з убивством». Але, приєднавшись до революціонерів і втягнувшись у громадянськувійну, Таррустикається з невблаганноюжорстокістю. Одного разу йому доводиться бути присутнімпід час розстрілуконтрреволюціонера. «Ось тоді я й зрозумів, щопринаймніпротягомусіхцихдовгихліт як був, так і зостався «зачумленим», а сам відчайдушновірив, нібисамеізчумою і борюся. Зрозумів, що я, хай не безпосередньо, але засудив на смерть тисячі людей, що я навіть сам сприявтим смертям, схвалюючиїх і принципи, які неминуче тяглиїх за собою». Юнак запитує себе: «Коли поступитисьхоч раз, то де межа дозволеного?» Чиприпустимо в ім’я будь-яких благ, нехай найбезкорисливіших і піднесених, щодаютьусімпорятуноквідстрашнихбід, переступатибіблійнузаповідь «не вбий»? Ставши свідкомжахливоїепідемії й поведінки людей, щопотрапляють в межовуситуацію, Тарруз’ясовує для себе, що «кожний носить її, чуму, у собі», і ніхто не можезробити й кроку, не ризикуючиприректиближнього на загибель. Тому «здоров’я, непідкупність, чистота — усе це продукт волі, волі, що не повинна даватисобіперепочинку», — такого висновку доходить Жан Тарру, який разом ізлікаремРієвиконує роль оповідача. Іншіперсонажі роману про Тарруговорять як про людинуневичерпносердечну: «З ним можнаговорити, бовінсправжнялюдина. Все завждирозуміє». ХарактеризуєТарру і йогодіалог з Ріє, який запитав:

— А вас щоспонукаєвплутуватися в цюісторію?

— Не знаю. Очевидно, міркуванняморального характеру.

— А на чомувониґрунтуються?

— На розумінні.

«Наступного дня Таррувзявся до роботи і зібрав першу добровільну дружину, за прикладом якоїмалистворюватисяінші».

. Дослідіть образ священника   Панлю.

Робочіматеріали  Учений-єзуїтотецьПанлюпостає в романі не просто служителем церкви, а й утіленнямхристиянськогосвіторозуміння. Для ньогоТворецьвоістинувсевидящий та всеблагий, і, якщовін допустив чумнубіду, то на те булаЙого воля. У своїхпроповідяхПанлю закликав заблудлиховецьГосподніхпокаятися: чуму наслано на нечестивий град, що потонув у гріхах, цепокарання, щоочищає, перст, щовказує шлях до порятунку. «Божий перст відокремитьчистихвіднечистих, праведнихвідвинних, він — зло, щоведе в царство доброти. Віднього не захиститьмирська медицина, обранцямсліддовіритисяпровидінню».

Але чума нібизнущається з йоготлумачень. Вона милуєпорочних і вражаєбезгрішних. Смерть безневинноїдитини ставить підсумнівусютеологічнупремудрістьотцяПанлю. Панлю великодушно жаліє «гріховних» смертних. Віндолучається до боротьби з епідемією, самовіддановиконуєнайнебезпечнішідоручення.

«Ми працюємо разом в ім’я того, щопоєднує нас, — визнаєатеїст доктор Ріє. — Я ненавиджу смерть і хворобу, вицезнаєте. І хочетечині, ми разом від них страждаємо і разом з ними боремося».

Удругійпроповідісвятийотецьнаполягає на невблаганності одного з двохкрайніхвиходів: «Братимої, час настав. Треба в усе увіруватичи все відкинути. Але хтосеред вас зважиться все відкинути?» Вінпереконує і себе, і своїхпарафіян, що «стражданнядитини — гіркийхліб наш, але без цьогохлібанашідушізагинули б від духовного голоду».

Коли в самого Панлюз’являютьсяознакизараженнячумою, відвідмовляєтьсявідлікування й гине.

Дослідіть образ Жозефа Грана.

Робочіматеріали

Грана постійнопереслідуютьневдачі, він до них уже звик. Він, коли цепотрібно, береться до справи: «Чума тут, треба захищатися». Гран добровільнобереться вести статистику епідемії і старанновиконуєцюнескладну справу, оскільки за віком уже не бувздатен на щосьважче. І як не дивно, «Гран навітьбільшоюмірою, ніжРіє, чи, скажімо, Тарру, утілював ту спокійнумудрість, щонадихаладружини в їхнійпраці»; «Гран — і справді особа не геройська — став у ціднінібиадміністративнимсерцемдружини».

Гран — недорікуватийдивак: не вмієскластипрохання, щобпросунутися по службі; не знаходитьслів, щобутримати дружину, і вона йдевіднього, утомившись від убогого життя.Гранпробує себе в цариніхудожньоїтворчості, але витрачаєдекількамісяців на те, щобудосконалити одну-єдину, першу фразу рукопису. Позаштатнийпрацівникмерії Гран уособлює образ «маленькоїлюдини» — дивакуватої, але чесної, щосамовіддановиконує свою справу.

Дослідіть образ контрабандиста Коттара.

Робочіматеріали

Коттар — темна особа, контрабандист, коли б не чума, його б заарештували. Під час епідеміїКоттаррозбагатів. Коли епідеміячумийде на спад, Коттар, передчуваючипогане, дедалівіддаляєтьсявід людей і «замикається у своїйдивакуватості»; одного разу ним цікавляться два чиновника, і вінутікаєвід них. Отже, цей персонаж уособлюєсвітасоціальності, злочинності, бездуховності. (Можна провести паралельіз головною героїнеютвору Б. Брехта «Матінка Кураж і їїдіти».)

(Форми оформлення різні: сенкан, інформаційний плакат, ессе, тези, цитатна характеристика).